середа, 1 листопада 2023 р.

Олег Левченко. Поезія (2008)

ФАБРИКА ФЕЙ

облизуючи лампочку
беручи у голову недорікувате
залишаючи збіднілий ра-день
метаморфоза туфельки
скочувалася по східцях
нечуваної реальности

позойкує / поцокує / пророкує
серце -
його плющить конкретно -
наостанок завнішньо
протягом виживання внутрішньо
це не настільки жахливо
вона повернеться
вона обов’язково знайде
свою тендітну затребуваність
свою
від фей фабричну досконалість
доконаність / підкованість / 
закоханість / радість

кришталева ніжка
затупцяла личаки пройшлого
потроху розношує 
блискучу казку прийдешнього
доки мучатимуть мозолі
голову будуть облітати
кружальця нірвани
й відірваности від земного тяжіння

не в тім печаль -
ціною високої нагороди
здобути право бути принцесою

спроба вгамувати впевненість
за велінням дотичним часові
призводить до відкочування віри у фей
втрати внутрішньої працездатности
виборювати місце під лампочкою
тому й доводиться дертися на стелю
до неї
єдиної світлої 
у цьому підступному реальному
облизуючи її 
розширювати свідомость

не дала б ти собі копняка
подарованою долею туфелькою
03 січня 2008 р.

***
У старім розцяцькованім льосі 
жиє придавнена душа
картина в пліснявім волоссі
без павучонка помира
Вислизають з поміж моїх рук чорнобривці вечора
викохують сиву безвість довготривалого ранку
й неначе раною проступають на видноколі 
десь о дванадцятій годині 
до черева 
червоним сонм-цем
Їм усе перемішано
передерто навпаки
навколішки із вишкіреними ртами
й зашарілими душами 
як те хоробливе сонне
о дванадцятій годині ранку
Руки розтуляють горло
Співай моя Україно
з’явілим контро
Світло 
як сон тендітна Ти
Вночі відбудеться озон
І вуста заволають римами незримими
Розгорнуте минуле роздзьобало усмішками серце
03 березня 2008 р.

***
У безперервнім плетиві подій тихий клопіт поцілунків. 
Зачаїла дивина знетямлює порухи стоголосих світінь. 
Краплина турботливого дня завіває у тугу косу помисли самостверджень, 
а надвечір розплітає довге волосся обважнілих думок. 
Знерухомлені креда підпирають високу стелю самопізнання, 
розширюючи або звужуючи простір того, наскільки сам собі є свідомим. 
Відішли свої невідправлені побажання, і набери черговий лист 
до вкотре зреченого майбутнього, адже ти у ньому..
ти його обов’язково й вкотре перечитаєш, 
й, можливо, допишеш щось до сенсу з наступного:
крик - то є сила силена означень незабутнього.. 
біль - то є висотані нитки на дорогому полотні подарованого тобі життя.. 
слово - то є безпритульний воїн на межі усіх ймовірних можливостей.. 
коло - то недописана у квадрат життя абетка..
06 березня 2008 р.

***
ненав’язливі риси стосунків міцно сповивають оболонку духовности .. сповільнені кроки почуттів не бігтимуть дорогою пройдених страждань, вони внаслідують відлуння чужого знетямлення .. лови порухи 

Моє мармурове серце
залишиться назавжди
в твоїх долонях
Аплікація світла
затьмарить галявину мозку
і видушить назовні
останню думку

механізм кохання
01 квітня 2008 р.

***
Жили собі Сірий Вовк та Рудий Пес. 
І доля їх довго не зводила докупи. 
Якось Бог їм вділив лизути одної каші. 
Поїхав Сірий Вовк глибоко в ліс товстих партизанів шукати. 
Довго-давго шукав, поки не зобачив з голоду 
злий промисел народної творчости. 
Вертаючись додому Сірий Вовк не міг себе стримати...
Каворитм..
09 жовтня 2008 р.

***
*
Преображення незримих яв
перед лицем спраглих.
За лаштунками Бога.

*
Зупини сновидіння!
Марево металу 
лягає на спини.

*
Пригорщ безглуздя
розбрунькується в порухах
знесилених пальців.

*
Очманіле закляття
заклякло за перстом знаменним.
Ворохоблення тиші.

*
Очевидне 
у серці виїли безслідно
гніди.

*
Скоро прийде сорок.
Сорок душ і морок!
Строк настане ско..

*
Міняю у стелі лампочки,
сідаю в глибокий диван,
вмикаю газету на повний екран
й шукаю новини-жахалочки..
..промивання, реверс-прокручування, 
легкого просушування м-і-з-к-і-в..

*
Беріться в шкіру
боріться в  міру
Беріть  на  віру
вогонь   і  сіру,
а мідні труби
 хіба розбудять?.

*
звірі рів зустріли
 вір зорі і стрілам
світ з гори спустили
 міт сотворили
11 листопада 2008 р.

*
Діжа глипає холодом.
Округлі плоди саду
кутажать* душу.

*
Міра вогню.
Зважуй на пориви
серцевих рим.

*
Копирсатися у вічності
по самі лікті...
Холодна зброя.

*
Кортить побазікати?
Сходи на ґільйотину, 
запитай у неї!..

*
Час ділитися на
правдивих і брехливих,
смакувати жуйку 
вчора-ніколи-завтра
хірургічним роздвоєнням 
переконливих м’язів.
Зручна забавка.

*
Квартетокраплини
квінтетокартини
сказковані гіди
навсепроглодити

*
Латки розуму.
Авдєнція слів 
перед вклоніння реченню.

*
-Скоромовка-
Сонми сну 
ослонами соломи,
Соломоне?!
13 листопада 2008 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар