Олег Левченко. Поезія (2016-2017)

***

Небо в цяточку,

Слова в клітинку -

Склади свій пазл,

Моя дитинко!

02 липня 2016 р.

***

Всотує-розсотує краплина твого світла

неповторний шепіт на кінчиках моїх вуст.

Померки вранішнього спокою

памороками обсідають недосивілу голову.

Скочуються у вузлики спогади про пройдешнє,

пальцями розводжу грудки сумнівностей...

Зчулося:

новий світ варто малювати зеленим колоссям.

30 листопада 2016 р.

***

Варто вперто

проталеними прогалинами

пронести провесну

Заяложена ніжність

солоних слонів

струшує груші

Крапкою-правдою

стане вистраждане

віднесене в сон

Закони не передзвониш

на власний лас

твій час - це шанс

03 грудня 2016 р.

***

І сказав Ісус:

Ви не любите одне одного,

Тому й не любите мене.

01 лютий 2017 р.

***

Мову через коліно.

Хай співають боги

інших околиць.

Обійми любови

виткані з павутиння

доволі сумнівні.

Втрачаємо щось більше -

чи більше знаходимо!?

Рано чи пізно

ставимо іншу мелодію.

27 квітня 2017 р.

***

Скільки Бог простив людині?

Скільки вона завинила Йому?

"Хто за нас молиться на Небі

і на Землі перед престолом Його"?

До кого ми звернені?

Ми прагнемо золотої середини,

або діаметральних протилежностей.

Ми знаходимо себе в тому,

що ми різні, і в той же час -

спільні за своєю природою.

Ми такі бездоганні, аж до відразности,

де міра нашої участи злічена іншими:

віра-довіра-любов або розчарування.

21 травня 2017 р.

ЗЕЛЕНИЙ ШЕРЕХ

На тихій стіні зелений шерех травня

ловить окрилені мерехти малих істот,

що креслять простір шибким рухом.

Безсмертне мовиться безгучно -

не більш тендітного клопоту листя...

Лиш час сповитий сяйним згуком

намотує по колу клапті-дні.

Сховай - де дім і ріг дороги - оберіг...

Нехай там дерево росте просторе.

05 червня 2017 р.

УЧУВАННЯ З'ЯВ НОВОГО НА ВІДСТАНІ ШЕРЕХУ Й ТИШІ 

Чуєш?

Ночуєш!

Не чуєш...

Розчаровуєш.

Ходи на сходи!

Хотіти годен?

Хіти в нагоді...

Не по погоді.

А годі сходи -

Коти у моді!!!

Як по дрес-коду

На перешкоді...

Спинай на ноги

Сповитих богів...

Старі дороги -

В нові остроги.

Заперечити?

Не переч мені!..

11 червня 2017 р.

КОРОЗІЯ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ 

І на якомусь етапі я зрозумів, 

що людям більш до себе, 

ніж до тебе... 

28 жовтня 2017 р.

***

Ілюзія вічности -

Поки ти "смичеш",

Тебе пам'ятають.

Для того й існують

Захисні механізми -

Звуження пам'яти...

Обплетені нервами

Своїх учинків,

Несилі спинитися.

Високо на п'єдесталі

Громадської думки

Творцям-натхненникам...

Де високо, там і низько.

Де весело, там і гірко.

Де впевнено, там і лячно.

Світ котиться по колу,

Як, здавалось би,

Вічне колесо...

03 грудня 2017 р.