Олег Левченко. "Підійду до дерева..." (вірш)

Підійду до дерева,
торкнусь до нього пальцем –
і проткну його,
і почне сипатись з нього земля.
Ось так я і буду спостерігати,
як за моїм пальцем
з того отвору зникатиме дерево.
2.03.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Підійду до дерева..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.19.

Олег Левченко. "Вимерли, вигнили смутки..." (вірш)

Вимерли, вигнили смутки,
Вигіркли, вилились сльози.
Пальці розколюють грудки
Чорного-чорного болю.

Чорного-чорного болю
Душу зривали печалі.
Чом, Україно, не в Бозі –
Ми чи не ми заволали?

Ми чи не ми заволали,
Стиснувши зуби риданням?
Теплі оселі лишали
Люди з німим почуванням.

Долі розкидують душі,
Наче каміння по полю.
Хто буде сильним і дужчим?
Хто залікує тривожне?
26.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Вимерли, вигнили смутки..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.19.

Олег Левченко. "Тримай руку на плюсі життя..." (вірш)

Тримай руку на плюсі життя,
бо мені зараз не до серйозних тем:
я пишу поему безглуздя,
де моє заспане обличчя
напнуте на підрамник усмішки.
Помацавши по кишенях, переконався:
мистецтво вмирання цінностей
починається з грошей.
19.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Тримай руку на плюсі життя..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.18.

Олег Левченко. "ну добре..." (вірш)

ну добре
це без розсолу
джину-джону
і по тому і по цьому
ну поцьомай
гроші груші
то нащо в наш час гроші
чи навіщо в наш
нас
груші
нащо віщо
що бомбардуються стисканням рук
грюк грюк
до кожної купюри
ставимось як у боксі
                              бакси
                              такси
                              тексти
читаємо вглядаємось у зміст
неначе хтось злизав наш віз
на якому Україна
втекла від самої себе
з плугом
на луг
де дядя сем
               сим
               сом
неначе син
дав дозвіл щоб узяли тин
тепер усі ми
і хто зна що це
за тином дим за димом дім у домі джер
тінейджер
у нього шкурні інтереси
він одягнув шкірянку
19.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "ну добре..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.17-18.

Олег Левченко. "А ми живем під нашим небом..." (вірш)

А ми живем під нашим небом.
Ми лавреати. Тільки Нобель
Давно зробив нам гепі енд,
Бо в нас культур(н)и(й) секонд хенд.
16.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "А ми живем під нашим небом...." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.17.

Олег Левченко. "у чстй клм вечора..." (вірш)

у чстй клм вечора
полвся свй дм
хвлну Амадеуса
спіймала муза рм
16.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "у чстй клм вечора..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.17.

Олег Левченко. "Ти ввійдеш у сніг..." (вірш)

Ти ввійдеш у сніг
із моєю парасольковою душею,
зайшовши до своєї оселі, побачиш,
що вже давно
висить твоя куртка, стоїть дипломат,
сушаться чоботи…
Що я, виявляється, дома.
16.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Ти ввійдеш у сніг..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.17.

Олег Левченко. "ось стою я і дивлюся зазираю..." (вірш)

                               (словниковий…)

ось стою я і дивлюся зазираю
споглядаю поглядаю позираю
виглядаю наглядаю спозираю
зрію глипаю вважаю наставляюсь
та наводжу пильне око видивляю
виноколо видноколо виднокрай
небосхил крайнебо овид небокрай
круговид на виднокрузі кругозір
горизонт чи обрій гордий виднокіл
наче начебто неначебто немов
буцім нібито немовби мовби мов
гейби буцімто немовбито либонь
прохрипіти проронити обронити
протягнути процідити протягти
рубонути рубанути прогусти
прогорланити або прогримотіти
прогриміти прогорлати прогудіти
обронити простогнати прошипіти
чи зронити кинуть гавкнуть проскрипіти проректи
в тім проґлаґолить проказавши пробасить
прошамкотіти просичавши
16.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "ось стою я і дивлюся зазираю..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.16.

Олег Левченко. "Вагончики, вагончики..." (вірш)

Вагончики, вагончики –
І потяг вже прибув.
Двірець стрічає радісний,
Дорога в місто райдужна
Спитає: "Де ж ти був?"

Ці вулиці, ці вулиці:
Старий бульвар й новий,
Михайлівська, Бердичівська,
Майдан Соборний, Київська,
Провулочок Річний.

Трамвайчики, трамвайчики,
Тролейбуси й авто,
Крамниці-маґазинчики,
Малесенькі базарчики
Відомих днів давно.

Руш кроками, руш кроками –
Пильнуй, як ходить час.
Ти просто будь в Житомирі –
Будь просто поміж нас!
Лютий 2001 р.

Левченко О.Г. Вірш: "Вагончики, вагончики..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.15.

Олег Левченко. "Мокрий слинявчик асфальту..." (вірш)

Мокрий слинявчик асфальту 
на шиї водоколонки.
Простує по дорозі
з двома надкушеними паляницями,
трапезуючи на обидві щоки,
дівчина.
За ґастрономом на смітнику
собака перевіряє свої акробатичні можливості.
Жінка гепнулась у трон
тролейбусного крісла,
позаяк я,
поза нею,
відчув позу своїх ніг
з німим зойком на вустах.
15.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Мокрий слинявчик асфальту..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.15.

Олег Левченко. "Коли я ще не був актором..." (вірш)

Коли я ще не був актором
і першого робочого дня
мені довелось назвати першого ліпшого
ПАНОМ –
мені тикнули до носа підписом президента,
чиєї поваги я був позбавлений.
Мене не хвилювало.

Коли я став часткою колективу –
почав усвідомлювати таїнство дії,
що мала робота,
мене переконали, що я – актор.
Мені було цього достатньо.

Коли пройшов час розвитку
і наступив час відчуття,
що на тобі заробляють гроші,
і твоя праця – лише проміжки між фоноґрамами –
я остаточно переконався у своїй майстерності.

Коли я слухав собі подібних –
вростав своєю присутністю у відвертості.
Мій світогляд вигинався за 360° .
– О Боже, яка спека, як хочеться пива!
– Ви тільки послухайте:
“…вона зверталась до чоловіків, не інакше,
як звертаються до собак,
що мали виконувати три команди…
і, може, коли-небудь, з великої ласки,
могла собі дозволити четверту…”
– Слухайте дівчата, – оцінюючи голосом, – я його зніму…
– Яка була людина – серце… Мені його не вистачатиме.
– Ну!.. А шо?
– За вушко та й на сонечко.

Коли я йшов, мені і на думку не спало назвати когось
ПАНОМ (викорінили).
Мені не довелось справляти цілісного образу.
9.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Коли я ще не був актором..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.14-15.

Олег Левченко. "подорожуєш ґумкою..." (вірш)

подорожуєш ґумкою
між зубами та тілом
гнучким і балакучим
8.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "подорожуєш ґумкою..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.14.

Олег Левченко. "зайдеш у тролейбус..." (вірш)

зайдеш у тролейбус
_місця для дітей        похилого віку_
кудись зникло слово та
зайдеш у ліфт
наклейки з жувальних ґумок
у позах непристойності
що не встигли пристосуватися
до ґвалтівників аґіток
увійдеш у вулицю
кіоск музичних товарів
презентує над віконцем продавця
condomи
повія закупила цілий пакет товарів
за чесно зароблені гроші
наскільки дозволяє їй честь
і гідність
що захищають чомусь народні депутати
7.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "зайдеш у тролейбус..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.13.

Олег Левченко. "Ставши нею..." (вірш)

Ставши нею,
пройдусь п’яною травою,
не від вітру,
що закинув у кишеню вікна
камінь,
як павук, що чекав на злого,
напнувши павутиння у склі;
не від сонця,
що мало смак прокислого
для синього язика неба;
а від самого себе,
там, де я є присутній.
6.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Ставши нею..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.13.

Олег Левченко. "Ти вгорнулась у сяйво..." (вірш)

Ти вгорнулась у сяйво.
За поріг у хату зайде трава.
Ти зупинишся на підвіконні
поглядом,
                     а, може, квіткою.
4.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Ти вгорнулась у сяйво..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.12.

Олег Левченко. "Слова..." (вірш)

Слова,
що ти намагався вкласти
в уста правди,
виявились
фальшивими.
30.01.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Слова..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.12.

Олег Левченко. Поема безґлуздя (поема)

ПОЕМА БЕЗҐЛУЗДЯ

Зі склянки сонця вибігла рейка.
Циферблат води відкусив ластик,
щоб тісто надряпало на стіні калюжу.
Пофарбувало скло на крапельках сережки.
Світлофори, обв’язані хустками,
розплющили свої обійми.
З маґнітофона висковзнуло кошеня.
Гієроґліфи рук на ковдрах дахів зігнулись
пірнати у штані панельних будинків.
Хідник вирішив зловити кроки,
де природа отримала атестат зрілости.
Вазон загорлопанив посмішками,
щоб слимак подивився картопляником гривні.
Літера ґ виструнчилась у зиґзаґ лінійки.
Зайойкали фарби, відокремившись од міста.
Стільчик хлюпнувся з трафарету,
оплесками відзначивши зайвою гайкою мундир.
Знічев’я пара стурбована знеживленим волоссям.
Поет присвячує віршований фантик пасатижам,
щоб листя об’ївшись мармеладом вітру,
було умебльоване звуком вітання.
Вікна брешуть на малюнки дротів.
Наклейки вихорів гукають мостами вражень.
Порічки цифр наскубали цілий зошит пахощів
з остаточним елементом зниклого бублика.
Вказівні пальці дорожніх знаків утомились
свердлити думку до позеленіння.
Ґрафіка хмар продзеленчала бритвою.
Вихохохахахіхікали кораблики олівців музику дзиґликів.
У парасольках пошкарубились обличчя колін.
Крихточкою хліба опинилась в сопілці ґалактика,
призвівши до нежитю.
Відпочивають студенти на сесіях Ве. Ра.
Заскавчав кусень слів у маслі,
в хрускоті набувши кольору.
Булькою носа вигулькнув місяць з вістря антени,
повільно зсунувшись у тарелю щасливих опуклостей.
Наклеєні аґітки на крапочках симфоній
скоцюрбили останню шкварку гаманця.
Олівець вихлюпнувсь на обличчя претендента,
що дивився з перекинутого дивану (східних віршів).
Прислухаючись до нісенітниць свого відсутнього,
тумбочки пурхали над зміями павутинь.
Руберойд просмоктав череп кулака
до розґвинчених  телефонних маслаків.
Тісто пірамід зачепилось за полотно світла.
Мед захтів сказати про прекрасне майбутнє,
та поліз великою ложкою за словом оптимізм.
З кишені штукаря вибігла до води копійка,
своєю публічністю ляпнувшись кізяком.
Повстянками набубнявіли леза вишень.
Сірники дощу реабілітували одяг спокою.
У банці тіні плаває монтаж серця.
Граючись, пісок винайшов бандуру повітря.
У калькуляторі зими пробудження слини.
Статуетки зірок не витримали реліґійної критики
і подали у відставку.
З праски подивився мовний потік
і перекинув адміністративність столу.
Листя гепнулось на взутих у лижі бліх,
розплющивши ґранітну зцементованість.
Видобуток упізнаваємости розподілили по трубах.
Коромисло поцілувало елітарність
за нові досягнення марсіанства.
Філософ захопився різьбленням по шинах.
Карикатура стіни кинулась на асфальт.
Над чимось прогигикав унітаз.
Вапняне яблуко посмакувало гусінню.
Натягнута криниця на вусико мурахи
хлюпнулась обличчям на сливи.
Рогачі вкусили землю
і вона, зойкнувши, вибігла на вулицю.
Бляшанка жбурнулась медитувати над книгою стель.
Автівка, набрякнувши проколотим повітрям,
намастила язикатість бордюру.
Квітка, вхопившись за цеберку,
поцибала в макаронність мікроскопічности.
Окуляри засідлали годинника
і побігли навперейми з чоботами за плечима.
Лінія зробила собі харакірі
і стала розпливчастою.
Сорочка фотозбереження вихлюпнула низькочастотність.
Уніфікація призупинення дискредитувала тубус,
завівши на манівці самопідмаґнічення.
Іржавий, атом розбещений різками,
стулив грудочку цяточки.
Фосфорність ґринджол ізолювала двигун очей
від періодичности обтісувань обчислюваного.
У гарбузинні думкають* форми гужів,
розтлумачуючи м’якоть своїм естетизмом.
Дзвін бемкає по відлунню.
Килим скиглить по космосу,
подбавши про хиби людської постаті.
Відрізалась підлога од смаків,
призвівши застібку до політики.
Слоняче мавпування свинства
навчає язика брехати на зміюватість.
Мильниця накаркала вайлуватістю погляду
на аеродинамічні властивості скель,
зумівши зловити хосен швидкоплинністю.
Кнопка насьорбала пір’я орнаментів,
вичавивши з головоломки бутерброд вугілля.
Захриплий аспірин відрізав доторком підвіконня.
Ножиці стрільнули флакончиком,
зателефонувавши на абетковий телефон.
Волосинка нагадує ґазетний водопровід.
Камінь, розуміючи холод павзи,
спостерігає розбурханістю драбин.
Плодоягідне спотворення подвоїло масу дотичности.
Долубіжний бумеранґ успадкував хіть сушарки.
Вуличні сутички дослідили орґію думок.
Караван імен залишив крикливі поцілунки
одноголовому заблуді, що купився.
Чорнила не змогли закалюжити біле.
Над моїм містом висить психолоґія цукру.
10~27.01.01.

Левченко О.Г. Поема безґлуздя / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.9-12.

Олег Левченко. "І знову Київське шосе..." (вірш)

І знову Київське шосе.
Край дороги гниє тіло мертвого пса,
в десяти кроках від нього
жінки продають своє тіло...
10.01.01.

Левченко О.Г. Вірш: "свет да понум бив ті..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.9.

Олег Левченко. "свет да понум бив ті..." (вірш)

свет да понум бив ті
сват до пуним бів те
свот ду пинім бев та
свут ди пінем бав то
свит ді пенам бов ту
світ де паном був ти
4.01.01.

Левченко О.Г. Вірш: "свет да понум бив ті..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.9.

Олег Левченко. "Уночі ти навчаєшся розпізнавати..." (вірш)

Уночі ти навчаєшся роzпіzнавати
zнайомі обличчя.
Обійди калюжу, не вступи в небо.
28.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Уночі ти навчаєшся розпізнавати..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.106.

Олег Левченко. "Даруйте..." (вірш)

Даруйте,
ви дуже серйоzно ставитеся
до поеzії!
28.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Даруйте..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.106.

Олег Левченко. "Відштовхнули, відкинули..." (вірш)

Відштовхнули, відкинули.
Zвісно.
Я відлетів.
28.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Відштовхнули, відкинули..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.106.

Олег Левченко. "Моя відсутність..." (вірш)

                    Моя відсутність
                 у моїй поеzії
виснажує мене.
                    Моє
                    минатиме.
28.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Моя відсутність..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.106.

Олег Левченко. "Ой-ля-л-я!" (вірш)

Ой-ля-л-я!
Мабуть від цього слова і пішло:
Ол-я?
27.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Ой-ля-л-я!..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.106.

Олег Левченко. "Натру час..." (вірш)

Натру час
             часником.
Zіжмакана в руці фата
                                   фатальности
роzдратує соло
                    соловейка.
Раz + два = три
                     тривоги
вистрілить у колос
                          колосальности.
22.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Натру час..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.105.

Олег Левченко. "Ме аКеТРе еТ еПРееДМееТ..." (вірш)

                         Ми актори та предмети,
                              які нас оточують, – іграшки.

Ме  аКеТРе  еТ  еПРееДМееТ
аЙаК  НеСе  еТаЧуЙеТ  еГРеаШаК
22.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Ме аКеТРе еТ еПРееДМееТ..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.105.

Олег Левченко. Думка (вірш)

ДУМКА

Вона прийшла до мене.
Я мав її.
Zгодом мене zнудило, хоча zавагітніла вона.
Маніпулювала мною.
Я був беzсилий перед нею.
Вона еміґрувала.
Сподобала слово: “Діяспора”.
22.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: Думка / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.105.

Олег Левченко. "Зазирнув за вікно..." (вірш)

Zаzирнув zа вікно
кріzь рисочку, zалишену пальцем.
Включив калорифер – і ось тобі й
Каліфорнія!
Мокрою рукою в кишеню –
ходіння по наковzаному льоду.
90% того, що я роблю, нікому не потрібно.
Минув час перепису персиків.
Булькнув червень-черевань…
Шановне п’янство,
е ... передбачте,
шановне паньство!

А...
Діти дуркою страждають...
22.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Зазирнув за вікно..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.104.

Олег Левченко. "думки..." (вірш)

думки
zа щокою
дерева
цукеркою
у пташине гніzдо
потрапив штекер
птаха
була zдивована
на ялинці
у нерж. ложках
витягнуті силуети
20.12.00.

Левченко О.Г. Вірш: "думки..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.104.