Мокрий слинявчик асфальту
на шиї водоколонки.
Простує по дорозі
з двома надкушеними паляницями,
трапезуючи на обидві щоки,
дівчина.
За ґастрономом на смітнику
собака перевіряє свої акробатичні можливості.
Жінка гепнулась у трон
тролейбусного крісла,
позаяк я,
поза нею,
відчув позу своїх ніг
з німим зойком на вустах.
15.02.01.
Левченко О.Г. Вірш: "Мокрий слинявчик асфальту..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.15.
Немає коментарів:
Дописати коментар