багато сказано
і от
так хочеться
неспішно
неспішно так
заговорити
заговорити
чутливістю
сповнених
слів
03 січня 2020 р.
***
Вірусокриза -
Риса капризів.
Ризи колізій
Індűк'с-Колізей.
З куліс кіпариси
Виспівують низом,
Виховують чізом
Вагони страстей.
Корида корони,
Фінансові дрони...
Готують до тризни
Крисиних гостей.
Віру-со/ро(к)риза?
Додайте ще хмизу,
А з нафти-підлизи -
Опечний бродвей.
19 березня 2020 р.
ШЛЯХ ДО СЕБЕ
Це життя лише для того,
Аби навчитися вмирати,
Не убачаючи лихого,
Що світ минучим є багатий -
Не в почуттях, не в розумінні
Себе самого, а в системах,
Що розіграти хочуть нині
Й щораз спектакль на людських тремах.
Так певним часом осяває,
Як добре грати різні ролі,
Які, насправді, не пускають
Збагнути серця свого волю.
Тож варто намертво змінити
Своє відношення до віри:
В своїй душі іскру узріти,
Що плине, наче голос ліри.
28 квітня 2020 р.
***
Процвітає сокира золотом, квітами, бантиками, діамантами
і разом оголює свій славетний зуб,
який повтинав не один людський цурпалок,
аби витворити в суспільстві
найкращих пінокіо.
Гуляє вона, як королева,
у пишних нарядах, зі слугами, прислужниками, переслужниками,
можливо, песиком,
що так делікатно звисає на мотузочку з її руки,
а, може, то не песик, а кажанчик,
що так мило підстрибує крильцями, наче бик на червоне рядно.
Ми ж маємо розуміти такі дрюбнюткі слабкості,
що в таких пані виняткові забаганки.
Її погляд загострюється до блиску,
в дзеркалі якого можна розгледіти навіть власне обличчя.
Її погляд сором'язливо-вульгарний:
до нього ставляться з трепетом,
сварять пальчиком на зацікавлених дітей,
ховають подалі від гріха...
А як приходить пора: наближається радість святкового столу,
вона гуляє, як навіжена, обличчя наливається кров'ю,
рука тремтить від хрускоту вишкіреного зуба, тріщить шия...
Свято наближається, свято наближається...
Радіють небеса.
12-13 квітня 2020 р.
***
Не стримуйте себе!
Хоча у вас, можливо,
в и н и к а т и м у т ь с к л а д н о щ і,
будьте собою!
Гора обернеться норою,
з якої вибіжить "д р а к о н".
А ви ще думали, що в серці
жевріє не пломінь -
п о р о ж н е ч а ? -
О-оо, як ви сильно помилялися!
Тепер дивіться в дзеркало себе,
приміром, це є форма "катування".
Якщо усе, що є навколо,
в а г о м і ш е за вас самих -
як би вам гарно пояснити?.. -
м о ї с п і в ч у т т я !
12 травня 2020 р.
***
Пов'язані взаємною Любов'ю
Стоїть Венера на неотесаному постаменті.
Від сифілічного образу в неї вже позеленів мармур,
руки, які бозна-де обіймають холодну землю,
заросли оливковими деревами,
яким довелось із тисячу раз відцвісти,
а вони все ще такі прекрасні,
наче крила янгола,
припнуті голкою до гербарію!
Я здогадуюсь у чому секрет:
то все її чарівна усмішка тіла,
зроблена грубими руками майстра,
які тримали тесак із дерев'яною оливковою ручкою
неймовірно гладкою на дотик.
Ця робота надихає любителів ладану й миру,
благовонія яких виготовлені з тисячолітніх щеп
у казані спільного причастя...
Хіба в усьому цьому не шкрумить лоєм
із жертовника христових мук,
посеред саду розбитих сердець?
16 травня 2020 р.
***
Хтось створив живу природу
Хтось генерував електроенергію
Хтось придумав віртуальний світ
Природа вірусу бореться наживо
Природа живого генерує енергію
Природа світу протистоїть віртуальному
Електроенергія - вімкни та вимкни
Електроенергія - пташка на дротику
Електроенергія - зеленобуття тарифне
Комп'ютер: "Я все можу!"
Електроенергія: "Аґ☆X!"
Вірус жив... ...иве... і ...ме!
06 червня 2020 р.
***
Одного разу ми заснемо,
але від болю не прокинемося.
Ми не відчуємо, як риба покидає глибини
і спливає черевом догори;
переступивши греблю у водоспаді бризок,
пропливе білою плямою за течією.
Акули та дельфіни
розпливуться різними морями,
полишивши в думках мрії
про незнані дороги,
у яких народжуються їх світи.
Небо, огорнуте зелом і квітом,
опиниться у невагомости озера
і засліпить очі прибульцю,
навченого стежити за золотими рибками.
Час не подорослішає,
а руки дерев колисатимуть пісню,
яка ніколи не починалась і не закінчиться.
01-05 серпня 2020 р.
***
На висоті 6000 слів
пробігають хмари
зазирають у вікна
Хтось вигадав світ
в якому ти живеш
Його вигадали не для тебе
Його вигадали не в тобі
Нас кожен день привчають до слова
с м е р т ь
Навіть, якщо офіційно померлих менше
ніж тих, хто тихо
Очікуєте сенсацій?
Не боляче сказано!
... І в усьому знайти відповідь
яку маєш придумати сам
25-27 серпня 2020 р.
ЗОЛОТА СІРА-ДИНЬКА
- Який колір між чорним і білим?
- Золота середина: сірий!
І на якомусь етапі розумієш:
у тому, що твориш,
немає жодного значення...
¿ °.)` _= ¡і?《 I¡° ?¤..?
Головне - р е п о с т !
Світло в шороху -
дірка в мішку.
Металоміміка
у віршику...
Або з відчуттям гумору,
або втратою реальности:
споглядати за спокоєм,
подібне спогляданню за смертю...
І в жодному разі
"не перевершити" себе:
переінакшити світ під себе.
05-10 вересня 2020 р.
***
Найбільша втіха:
розмовляти з камінням!
Це тихі та невибагливі істоти,
які переживуть навіть людей,
навіть бога, придуманого не нами,
придуманого не для них.
Адже вони й так міцні в своїй Любові,
у своєму тихому переживанні всіх,
хто був, хто є, хто буде...
Вони єдині істоти на землі,
хто своїм існуванням
в'яжують між собою покоління:
спільним поглядом, спокоєм, подумом.
І нехай пройде час і хтось скаже:
що часи в які ти жив,
були найгіршими в світі! -
каміння це заперечать.
Вони усміхнуться і обіймуть
замисленою формою землю,
очевидною - небо,
серцевидною - тебе...
Адже ми - одушевлені свідки
спільного із ними
само-
спілкування,
піклування,
лікування...
04 листопада 2020 р.
***
Ми в світі цім, як у в'язниці -
заручники чужих переконань.
До себе міримо дурниці
чужих діянь.
Беремо вигадані ролі
і щедро уживаємося в них.
Увесь цей цирк, як на долоні:
ні в сих, ні в тих.
Отак наряджені й веселі,
а, може, перетравлені в цей світ,
стрімо на крейзі-каруселі -
гайда від бід.
05-09 листопада 2020 р.
***
У світі бажаних ілюзій
та недоконаних утіх
мірилами беремо всіх,
хто образ має ліпший друзів.
Отак п'ючи сумбурне смузі
не заведемо всіх на сміх,
адже подібний мають гріх
багато хто, поведений на прузі
узвищитись у певним крузі,
вказавши, хто тут переміг
кривих не тільки, а прямих,
усіх, не виживших в нарузі.
12 листопада 2020 р.
***
Засади острів Пасхи деревами
стільки разів,
скільки сказано про нього в книгах,
що виготовлені з чистої целюлози,
наче кам'яні стовпи мудрости.
Пронто в яблучко,
яке котилось по тарілочці,
поки в нього не трапив змій-спокусник
і не змінив історію.
Без зайвих слів:
нові виклики - нові досягнення,
на які йде час
розміром не в одне покоління.
І не говори, що не знав правди:
вона завжди поряд,
лише подивись на землю і копни ногою...
... скоро і про нас говоритимуть,
як про колись існуючі дерева.
29 березня 2021 р.
***
0
1 так,
2 овва,
3 буває
4 недопокір
5 !..
6 Усі мої слова
7 поставиш мені в докір:
8 за спільно прожите життя,
9 за почуття з недочуттями,
9 думки мережані віршами,
8 роздерті на цитати,
7 як цуцик газету...
6 І що мені із тим
5 ?..
4 Сміятися
3 із себе
2 в небо?
1 треб
0
10-14 квітня 2021 р.
***
Утративши контекст,
боятися почуттів...
Пустити кораблик по воді
і за повівом змін
спостерегти:
до чого пристане погляд?
Коли чужі слова
стають частиною життя,
вгризаються у пам'ять
і живуть там,
час від часу нагадуючи "хто ти є":
несправжній для себе -
"справжній" для "чужих".
... раптом опиняєшся сам на сам,
наче гончар перед розбитим глечиком,
вгледівши в тому сенс усього життя:
- навіть Господь дотикався руками до глини!
- навіть Господь у глині вже бачив людину!!
- навіть Господь - людина!!!
- навіть глечик...
12-15 квітня 2021 р.
***
А чи не зайнятися модернізацією майбутнього,
аби час не біг у довільному темпі,
аби час не біг неконтрольованими кроками,
аби завтра знати,
що відучора результат передбачуваний?
Потім працювати,
поки не дійде до больового ефекту
зі спонукою врешті-решт упертися рогом
в роздорожній камінь,
на якому постане провидіння:
"Рятуй текст поки ще не пізно!"
Хіба зрозуміти до чого все це сказано?
Але спишуть все, як і провидця
в утрамбований смітник історії,
допхнувши до коша ще один надгробок,
улаврований
найкультурно-привабливими фразами.
Тепер залишається почути голос в музиці,
а свої думки в тиші...
... розвити пікантний гумор, наділений темпераментом,
а решту життя зі знаком "пост"
триматися невсталених позарамок -
ін'єкцій від "необережностей".
Квітень 2021 р.
***
Правда, що вголос мріяти боляче?
Краще помовчати,
краще помовчати...
Просто кричати менш переконливо.
Просто сказати...
А скільки вже мовлено?
Наче усі ми із різних світів:
добрих-злих слів,
добрих-злих слів...
І не знайтися між них, не знайти
таке, щоб назавжди:
сказав і збагли!
Наче усі ми із рани грудей,
аби доконатися в смерті ідей...
Та не спинити, що має прийти:
у спокої зерня прорізують сни.
02-03 серпня 2021 р.
***
токсичність 😱
🎉 шум
серійність 🧬
🏠 упаковка
пластик 🛍️
🙈 споживання
речі 🎰
💪 нагромадження
актуальне 📈
💰 здобувати
звичка 🚬
(і в кожному слові тонни ініціатив)
Літо 2021 р.
***
Не засмічуй свій простір моєю присутністю,
Що занадто - негоже і навіть задорого.
Нема тих, з ким на сто виростатимеш мудрістю:
Все твоє, що набув з особистого досвіду.
06 серпня 2021 р.
***
О скільки слів тих пережито?..
Ще більше - сил...
Хотів би, щоб було на тихо,
Втім інший стиль.
Як жорна рушають по колу,
Так наші дні.
В яких не стане враз наново,
Як ті ж плоди.
А може нам на грані фолу:
Сто слів - сто тиш,
Аби не йти за протоколом:
Стоїш, сидиш?..
Зловити серію пінальті:
Таке життя!
Щоб не сидіти на тій парті
Де "фіґ хто зна"?
28 серпня 2021 р.
***
Хіба не відчуваєш, як твою голову заколихує шум насиченого життя?
Вже забракло сил думати про себе: нехай про тебе думають інші! - адже для цього стільки надаєш приводів.
Заполони пеленою свого "я" і врешті не дай шансу на спокій ані собі, ані іншим! - хіба така місія прожити це благе, благами насичене життя?
Сідай у потяг мрій, відкрий вікно, а як рушиш з перону розчарувань: помахай усім ручкою і закричи услід минулому:
"Я більше таким до себе не повернуся!".
07 жовтня 2021 р.
***
Це було боляче,
але того хіба не згадаєш!
Що ж приховує твоя пам'ять
від тебе самого?
Навіть якби тебе було багато,
тільки важко стане відкопирсати
те мале, але дорогоцінне в собі,
для чого завше бракне слів.
Так буває, що забуте нагадує про себе,
але коли стає пізно...
але коли замало часу...
але коли ж підняти очі до неба?..
а про що взагалі мова?.. -
так і опускаєшся на дно
заплутаних лабіринтів
"не стати собою, а віднайти іншого".
Та колись було "не так"
по-справжньому боляче.
25-27 жовтня 2021 р.
От і розібрали на ноти
недоспіваний лемент птахів.
От і розібрали на слова
обірвану паворозь думок.
08 листопада 2021 р.
***
Моє життя -
то наче розчерк пера...
і все!
06 листопада 2021 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар