Небо в цяточку,
Слова в клітинку -
Склади свій пазл,
Моя дитинко!
02 липня 2016 р.
***
Всотує-розсотує краплина твого світла
неповторний шепіт на кінчиках моїх вуст.
Померки вранішнього спокою
памороками обсідають недосивілу голову.
Скочуються у вузлики спогади про пройдешнє,
пальцями розводжу грудки сумнівностей...
Зчулося:
новий світ варто малювати зеленим колоссям.
30 листопада 2016 р.
***
Варто вперто
проталеними прогалинами
пронести провесну
Заяложена ніжність
солоних слонів
струшує груші
Крапкою-правдою
стане вистраждане
віднесене в сон
Закони не передзвониш
на власний лас
твій час - це шанс
03 грудня 2016 р.
***
І сказав Ісус:
Ви не любите одне одного,
Тому й не любите мене.
01 лютий 2017 р.
***
Мову через коліно.
Хай співають боги
інших околиць.
Обійми любови
виткані з павутиння
доволі сумнівні.
Втрачаємо щось більше -
чи більше знаходимо!?
Рано чи пізно
ставимо іншу мелодію.
27 квітня 2017 р.
***
Скільки Бог простив людині?
Скільки вона завинила Йому?
"Хто за нас молиться на Небі
і на Землі перед престолом Його"?
До кого ми звернені?
Ми прагнемо золотої середини,
або діаметральних протилежностей.
Ми знаходимо себе в тому,
що ми різні, і в той же час -
спільні за своєю природою.
Ми такі бездоганні, аж до відразности,
де міра нашої участи злічена іншими:
віра-довіра-любов або розчарування.
21 травня 2017 р.
ЗЕЛЕНИЙ ШЕРЕХ
На тихій стіні зелений шерех травня
ловить окрилені мерехти малих істот,
що креслять простір шибким рухом.
Безсмертне мовиться безгучно -
не більш тендітного клопоту листя...
Лиш час сповитий сяйним згуком
намотує по колу клапті-дні.
Сховай - де дім і ріг дороги - оберіг...
Нехай там дерево росте просторе.
05 червня 2017 р.
УЧУВАННЯ З'ЯВ НОВОГО НА ВІДСТАНІ ШЕРЕХУ Й ТИШІ
Чуєш?
Ночуєш!
Не чуєш...
Розчаровуєш.
Ходи на сходи!
Хотіти годен?
Хіти в нагоді...
Не по погоді.
А годі сходи -
Коти у моді!!!
Як по дрес-коду
На перешкоді...
Спинай на ноги
Сповитих богів...
Старі дороги -
В нові остроги.
Заперечити?
Не переч мені!..
11 червня 2017 р.
КОРОЗІЯ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ
І на якомусь етапі я зрозумів,
що людям більш до себе,
ніж до тебе...
28 жовтня 2017 р.
***
Ілюзія вічности -
Поки ти "смичеш",
Тебе пам'ятають.
Для того й існують
Захисні механізми -
Звуження пам'яти...
Обплетені нервами
Своїх учинків,
Несилі спинитися.
Високо на п'єдесталі
Громадської думки
Творцям-натхненникам...
Де високо, там і низько.
Де весело, там і гірко.
Де впевнено, там і лячно.
Світ котиться по колу,
Як, здавалось би,
Вічне колесо...
03 грудня 2017 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар