Сторінки

середа, 1 листопада 2023 р.

Олег Левченко. Поезія (2013-2014)

**
Серце, як злущена брунька
з молодого пагона
обсихає на вітрі,
обростає історією
забуття.
14.09.13

**
Чорнозем прогорає до нервів
твого спокою,
спопеляє зі сходинок 
твої кроки
у звісне майбутнє.
14.09.13

**
Час у зеніті слави,
як бовван серед поля,
до якого моляться,
у який влучають блискавки,
а він залишається холодним.
14.09.13.

**
Чорний пошум тіней 
на могилі предків.
Наші вчинки нерозгадані,
як молекула ДНК.
14.09.13.

**
Наш сум розкраяний,
як зеніт неба
райдугою
у сім поклонів.
14.09.13.

**
Коли що –
зостанься на самоті,
твій голос не почує ніхто,
твоє серце,
як один дзвіночок
серед мільйонів.
14.09.13.

**
Багато сказано – мало почуто.
Кожен лишився на своєму…
І немає втіхи з розмов,
де кожному своє орати, сіяти, збирати.
20.04.14.

**
Уже не доболить і сміх, і плач –
усе зітерто,
як чорний аркуш списаний набіло.
Безтямним зболено згадати
що-небудь…
20.04.14. Великдень

**
Ти і я – наче дві переповнені чаші,
які не в силах доповнити одна одну,
яким є що сказати, чим поділитися,
але дарма-як бути почутими…
Ми такі повні, що стаємо мізерними
в наших переконаннях.
Де б то викричати-вихлюпати з себе
оту слабкість власної самодостатности
до в унісон світлої кришталевої ноти?
З тобою!
20.04.14.

**
Таки видається, що все в цьому світі незмінне…
Таки видається, що все в цьому світі повинне
Упертися рогом у власні й чужі перепони
Й до скону не дати найменшого зрушення тому.

Та стане не так, як гадають високі провидці,
Та буде не так, як палають у небі жар-птиці…
Бо все в цьому світі – порою, лиш гра, а закони
Неписані нами – руйнують примарні кордони.
23.04.14

**
На підході велика вода
нам проявить контрасти пороків.
… Починаю читати слова
по зашитих губах пророків.
29.04.14

**
Правдивець йде сонячною стежкою
і сіє слова істини…
Назустріч біжить миша, 
а за нею – гора.
Хто думає, той зрозуміє:
слово не горобець,
миша не черепаха.
18.06.14

**
Цей клаптик, де зійшлись стежки,
для когось став знайомим і далеким.
Нас спогади вертають у роки,
де ми були поверненням лелечим.
24.06.2014

Копірайт: Олег Левченко, 2013-2014 рр.

Немає коментарів:

Дописати коментар