ZАМЕТІЛЬ
Снігом дрібненьким вкривай, zаметіль,
Сіру оголеність журних садів.
Віти пухнасто вдягаючи в шати,
Сяєвом чистим гори чарувати!
Наче моzаїка, ти в кольорах
Ллєшся в проzорих zими корогвах,
Любо пойнявши неzвичністю вроди...
Грай легкокрила у струнах природи!
6.02.99.
Левченко О.Г. Вірш: Заметіль / Олег Левченко. Візія візерунків : архолалійні вірші / Житомир : [б. в.], 2003. - 36 с. - (Бібліотека ЖОО СТМУ “Ліґа АРТІС” ; вип. 6). - С.17.
Немає коментарів:
Дописати коментар