Олег Левченко. "Розбурхане небо иржею повітря..." (вірш)

Роzбурхане небо иржею повітря,
Гурчанням zаліzа вповита zемля.
Нагоду отримала штучна клітина,
Природа zникає в технічних дивах.

Усе ідеально у ґрафіках ліній,
Роzумно підкованих цвяхом ідей.
Попереду йтимуть скарлючені тіні,
Поzаду горітиме часу Помпей.

Чутливо zдригається тіло природи,
В нестерпному болі хиріє душа,
І ми піzнаємо: в могутності –  кволі,
А в нашій ґлобальності – глоба життя.
16.01.99.

Левченко О.Г. Вірш: "Роzбурхане небо иржею повітря..." / Олег Левченко. Візія візерунків : архолалійні вірші / Житомир : [б. в.], 2003. - 36 с. - (Бібліотека ЖОО СТМУ “Ліґа АРТІС” ; вип. 6). - С.16.