Мені нагадували слова якусь дивну незворотність снів. Я переживав їх тілом, пережовував їхню ґуму, бо я - жуйка... Я - жований... На мені сліди зубних підошов.
А я так мріяв бути романтично прикушеною губкою!
:: ХХІ :: ~30.11.00.
Левченко О.Г. Жуйка [шкіц] / Олег Левченко. Без надсад вічности : проза / Житомир : [б. в.], 2003. - 20 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Неабищо" ; вип. 1). - С.11.
Немає коментарів:
Дописати коментар