Тінь ключа через звичайний отвір втрапила у схованку уподобань і, зойкнувши два рази, вийшла на світло.
Друковані літери на животі неба зігнули паперові думки у сяйво тьмяної лямпи. (Мова йдеться про колір царської крови).
Телефонна слухавка виклацала дверима по інформаційному волоссю і, розшліфовуючи час, спіткнула тебе на згадці...
Намалюй ластиком по замальованому олівцем зайвого, а там дещо сподобається...
:: ХХІ :: 9.11.00.

Немає коментарів:
Дописати коментар