лише не суши душу
Кілька вдалих етапів самореалізації і я стану дискомфортом у літературі. Усі схочуть не так, як я схочу хотіти. "Хі-хі" не вийде - буде регіт. Ходи-но сюди, я пригощу тебе своєю принадністю і ти волітимеш, як я. Хіба ти дихатимеш мною? Почнеться дихання зі змін. Латає небо золотаве денце душі. Ось бачиш, небо вже спромігся ти ковтнути! Утни космічну мережу ракет тілесних! Мій телевізор передав, що я відсутній в межах часу. ...мені дарованому світу. Грішить Світбог у денній лямпі. А я сиджу на півдорозі, розбитий мрією за простір. Ти переконаний в собі? Хіба мені дається воля, коли воліють жити всі?
:: ХХІ :: 5.10.02.
Левченко О.Г. Контрацепція, лише не суши душу [шкіц] / Олег Левченко. Без надсад вічности : проза / Житомир : [б. в.], 2003. - 20 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Неабищо" ; вип. 1). - С.17.
Немає коментарів:
Дописати коментар