Ніжно, шовково весною озветься,
Буйно поллються потоки його,
Груди наповнить квіткове вино.
Зором я п’ю кольористеє диво,
Серцю до щему споглянути мило:
Край нескінченний бузкових лісів,
Подих духм’яний на просторах нив.

Олег Левченко. Подих : лірика / Житомир: "Житомир", 1999. - 36 с. - С. 10.
Немає коментарів:
Дописати коментар