Своє чоло схиливши в море.
Мов безпритульні кораблі,
Спливають хмари десь за гори.
Свій подих вітер з гір несе -
Його потік живий, холодний.
Дурманить свіжістю мене
Цілющий аромат природи.
Той вітер грає на басах
І десь летить у хмарний простір...
Вдивляюсь я у небеса,
Де воскресає в барвах промінь.
Левченко О.Г. Торкнулось небо до води... : вірш / Олег Левченко. Подих : лірика / Житомир: "Житомир", 1999. - 36 с. - С. 12.
Немає коментарів:
Дописати коментар