Олег Левченко. Розмова зі світлом (вірш)

Повітря омите осіннім дощем,
У ньому спалахує світло вогнем.
Тьмяніє у просторі й знову горить,
Та, граючись мною, усе мерехтить.

Навіщо ти граєшся й ревно дратуєш
Мій стомлений зір та пригнічені думи?
Навіщо зі спокоєм бавишся хутко?..
Мабуть, ти мене відвертаєш від смутку! 

Левченко О.Г. Розмова зі світлом : вірш / Олег Левченко. Подих : лірика / Житомир: "Житомир", 1999. - 36 с. - С. 30.