Олег Левченко. Юрко, тебе 22.02.2002 ховали! (вірш)

ЮРКО, ТЕБЕ 22.02.2002 ХОВАЛИ!

         "О, сніг упав! Це Юрко нам білий лист залишив:
          хотів щось написати, та й не встиг!"
                                                  Марія Рудак, 
                                                  як виносили Юрка Ґудзя 
                                                                          із Михайлівської церкви.

...брате Лі Бо, друже Ду Фу...
"Ти знаєш: схожий на Христа!.. -
Христа в терновому вінку..."
"Я знаю!.."
"субота субота субота"
В суботу до Юрка зверталася Марія...
"понеділки понеділки понеділк..."
А в неділю ти народився!
"Щось трапилось... щось трапилось з Юрком..."
"Поламаний янгол.
Розтрощений німб..."
Не з полум'ям, а - спалахом свіча...
Молилися за тебе в храмах.
Таємний ксьондз, рідня
і спокій серця...
"Мовчання триває цілу вічність."
Багато хто тебе не знав - бере печаль!..
 -Чому?.. скажи чому?..
 -Не знаю...
Троє жінок тебе готували -
тебе обмивали
троє жінок... (як біля Христа)
...Маріє...Маріє!..
У храмі Святого Михайла читали
Псалми...
чекали... (вічности чекали(!))
Господи помилуй, Господи помилуй, Господи помилуй...
чекали... сльози
Чекали. З Києва чекали...
"О, Боже, Юро!..
...з багатою душею й без копійки..."
...О, Боже... Боже...
Танюшо... Танечко... ТЕ...тЯн...ко...
("Ти гарно слухаєш, мовчки...")
Читала над могилою
Галина...
 -  Де віко, віко де? - гукали,
й закрило віко ОКО.
Душа твоя, як білий аркуш снігу.
24.02.02.

Левченко О.Г. Юрко, тебе 22.02.2002 ховали! : вірш / Олег Левченко. Ґлосолалія : слововеди [поезії] / Житомир : Косень, 2002. - 36 с. - (Бібліотека журналу "Косень" ; вип. 7). - С.14-15.