СУНИЦІ-СУТІНКИ
Ранком підходимо до вікна
і роzплющуємо кімнату сонцю.
Вигулькнувши в сорочку світла,
приємно видихаємо хмарку ночі.
Двері штурмують повітря світанкове –
і воно zдається роzдмуханим
на виzрілих суницях-сутінках.
18.10.00.
Левченко О.Г. Вірш: Суниці-сутінки / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.81.
Немає коментарів:
Дописати коментар