Гілля дерев спіймало небо,
Шалено крутить вітром пружним
В усі боки та що є духу,
Щоб очманіло навіть сонце.
Zемля zдіймає чорне пуzо,
Щоб уміститись в більший обсяг...
Щоб доторкнутися до неба,
Що zаплітається в гілляки.
Zемля росте одним курганом –
Його zвели Zемні епохи.
23.03.00.
Левченко О.Г. Вірш: "Гілля дерев спіймало небо..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.14.
Немає коментарів:
Дописати коментар