-=- Ґ Л О С О Л А Л І Я -=-
Слововеди
(поезія)
Бібліотека журналу “Косень”
Вип. 7.
© Левченко О.Г., 2002.
ISBN 5-7592-0614-1
ЖИТОМИР
* * *
Хто за біль платить гроші?
Болем ситі по шию!
Закорковуйте в жили
шилом
сміх.
Гроші хочуть радіти!
У гаман не ридати!
За святковість, любов і красу
і лиш краплю роси
на щоці!
2.01.02.
* * *
Ти-за-хворів
не-фа-
лосом-а-сі-
філі-со-ом.
Фі-лолоґ.
6.01.02.
* * *
На долоні питання.
Накреслений ти.
Непідробна присутність.
6.01.02.
* * *
Не народ, а – громада.
Як бачите, в нас,
Це суспільство – розумне.
6.01.02.
* * *
Прогризаю морквини
Тілесність смачну
Хробаком паралельним.
6.01.02.
* * *
Ти у ракурсі вже, чи
Вже в курсі, що тут
Ситуація Божа?
6.01.02.
* * *
Про маркетинґ напишеш
І маркером, і
Манікюром. Маніячка.
6.01.02.
* * *
Злих людей дурні люди
Дарують мені.
Для людей маю душу.
7.01.02.
* * *
ФОРМА +
ФОРМА –
ЗМІСТ ?
7.01.02.
* * *
Я вбила
на долонях сніг.
Збагнула світ.
16.01.02.
* * *
М а р а з м …
16.01.02.
* * *
| |
| |
| |
| |
Я хотів сказати
чужими словами: “паралельно!”
1.02.02.
* * *
“Я – падло”
зробив тобі западло
потім
попрохав
прощення у
падре…
Я був
праведний!
2.02.2002.
* * *
Я сумний і байдужий.
Ніч пахне теплою скибкою хліба і молоком.
3.02.02.
* * *
Вживлюймо тіло
реформ
у труби
клапани
м’язи
громадських сердець.
Лізьмо у секс голлівудської пупи!
Гей маґазини
ресторани
кафе-бари
ламайте підвали
сірого устрою
виродків міст!
Серце схвильоване лізе в екрани –
ти – рекляміст!
Добре
громадо
вмерзаймо в базари…
Ноги
кістки
дітороднісь
під скальпель!
Згинаючись пальцем...
даси кілька крапель?
13.02.02.
* * *
Закон України. Наказ.
Кожного забезпечити:
дітей – манною кашкою;
матерів – дітьми з манною кашкою;
батьків – дружинами з дітьми, що забезпечені манною кашкою
на базі
нормативно-правової бази.
(павза)
Указ президента…
Постановляю:
усім по сприянню;
молодим по напрямках;
живим по соціуму;
тощо.
Живи консорціум!
До ґенералів, до ґенеральних, до навчальних
загальні положення
Витяг
Розділ
Постатейно
Повноваженням ідейних
Виключно законами України
права і свободи
ґарантії прав
обов’язки тощо.
Поет О. Г. Л.
м. Жито., 13 лютого 2002 року
за № фіґ зна який.
13.02.02.
* * *
Кожного нагородити поцілунком
від Вероніки,
через Маґільду,
в честь Валентина Святого
і свята – на честь і славу
народження!
Кожному в серце по букету щастя.
Кожному в очі полум’я свічки.
Маємо нічку
не демонічну
царства ідей і молодости.
Хтось каву, хтось м’яту, хтось щось з виноґраду
дарує усім –
в унісон
урбаністичности – лірику.
Спрацював поцілунок з Америки!
Ніка із Еврики.
14.02.02.
ПОЕЗІЯ
Я не прикрашаю життя –
це не новорічна ялинка.
14.02.02.
* * *
Тихих днів
Сіра печаль
Хоче здаватись кольоровою.
Тихі сни,
Що приходять до мене
І не мають спокою…
Я живу
І тому,
Що комусь це потрібно.(!)
Як прикро
Прикривати очі,
Що не мають очей.
Я іду
І то тихо,
Що світ не шелесне.
Як іноді хочеться
…
Не промовчати.
Де ти,
Аморфносте
Моя?
Забери в мене світ,
Що грішить
На тебе!
Я стулю тихих вуст
Монотонність.
Посипались пелюстки.
Я вбираю в себе
Забагато
Свого.
Я холодний
І мертвий,
Здається.
Час мовчить
І мовчатиму я
Безтурботний.
Наплювати б
На світ цей,
Що проситься віршем.
Я земний
І тому
Виражатиму Землю.
Збочення (P.S.)
І все одно не зрозуміють!
17.02.02.
Я ЧУЮ МАМО!
“Навчений мислити!”
Автор
“В очах не Христос –
Сатана у тобі.
Недарма
про
леґіони
каже Біблія!?
Для дітей твоїх
нормою
будеш ти!”
17.02.02.
* * *
Я стерильний поет?
Не стерильний!
Що в думках моїх – знаю не я!
Що в мені – це казатимуть рідні:
моя мати, сестра і (…душа)
Якщо я є бездушний
Й не волію душею
своєю: моя мати,
сестра
(…)
17.02.02.
* * *
Я мертвий на себе,
Я мертвий на Бога,
Я тільки хребет
За сприяння святого.
Я мертвий на м’язи,
На усмішку мертвий.
Приймайте від мене
Мої компліменти!
17.02.02.
* * *
Говорити грамотно, говорити рупорно,
Говорити рапортом, не простим редуктором.
Викликай симпатії, виголошуй істини,
Переймайся правдою, не зникай з радарів.
17.02.02.
* * *
Я вибух Бога відчуваю –
в людях.
17.02.02.
НУЛЬОВА ПОЕЗІЯ
03
напередодні почування буває
раптом звичайні свідки
тілом байдуже голос зберігає
лінія профілем на нитках
сорочки непомітної світло
радість коран довгі вустами
зліплене це невід’ємно ліниве
хитрим кроком камінь долинає
02
будні копійка номіналом порух
усе годинник слів ліпити снігом
часто суспільство ручка хоче
інтелект капельдудка саммітом
поле вибуховість маґніт гратись
забудькуватість чує шкіра аркуш
чутлива напередодні палітурка дива
дихай через форма буравчик
01
очима душа сонце ходить
босий вранці пише звичка
нехай просто не бігати
у час коли вином причащається
00
космодром постпозиція продряпає
випитувач хроніка виконає
сумнівів ярлик базується відіпне
відданість опломбовування файла
20.02.02.
* * *
Квадратами дивляться
футу-ристичні ікони
душа усвідомлює час
Мій Бог су-час-ний-Є
ХРАМ
у квадратах душ
22.02.02.
Ніч. Михайлівська церква.
* * *
“Господь дасть по серцю твоєму…” –
– витримаєш?!
22.02.02.
Ніч. Михайлівська церква.
* * *
Ікони із заплющеними очима.
Не бачити громадський сором!
Свічки звертаються до Сина,
Мовчать крилатим серця зором.
Палахкотять крила.
Крила бачать.
22.02.02.
Ніч. Михайлівська церква.
URBAN’ЇСТИВНЕ
Ірена ІМS
Піду я збирати пилюку
з асфальту
для чаю.
Змакуйте!*
Вам хЛьорку*?
23.02.02.
ЮРКО, ТЕБЕ 22.02.2002 ХОВАЛИ!
“О, сніг упав! Це Юрко нам білий лист залишив:
хотів щось написати, та й не встиг!”
Марія Рудак,
як виносили Юрка Ґудзя
із Михайлівської церкви.
…брате Лі Бо, друже Ду Фу…
“Ти знаєш: схожий на Христа!.. –
Христа в терновому вінку…”
“Я знаю!..”
“субота субота субота”
В суботу до Юрка зверталася Марія…
“понеділки понеділки понеділк…”
А в неділю ти народився!
“Щось трапилось… щось трапилось з Юрком…”
“Поламаний янгол.
Розтрощений німб…”
Не з полум’ям, а – спалахом свіча…
Молилися за тебе в храмах.
Таємний ксьондз, рідня
і спокій серця…
“Мовчання триває цілу вічність.”
Багато хто тебе не знав – бере печаль!..
-Чому?.. скажи чому?..
-Не знаю…
Троє жінок тебе готували –
тебе обмивали
троє жінок… (як біля Христа)
…Маріє…Маріє!..
У храмі Святого Михайла читали
Псалми…
чекали… (вічности чекали(!))
Господи помилуй, Господи помилуй, Господи помилуй…
чекали… сльози
Чекали. З Києва чекали…
“О, Боже, Юро!..
…з багатою душею й без копійки…”
…О, Боже… Боже…
Танюшо… Танечко… ТЕ…тЯн…ко…
(“Ти гарно слухаєш, мовчки…”)
Читала над могилою
Галина…
– Де віко, віко де? – гукали,
й закрило віко ОКО.
Душа твоя, як білий аркуш снігу.
24.02.02.
* * *
“Вогонь”-вон-вонь
(хтось – погань)
думає невинна наївність – невинна
– думає
Моя німина – безвинна; безвинна наївність.
Безвинна в наївности
вбитого Сина
душа Бога.
Не визнаю невизначеність в комусь.
Поезія – бездушність неіснуючого тіла.
Поезія – не люди, діти, форма, доля…
Поезія зависнувши
(комп’ютер)
розбилась на словах.
Не зрушити словесність з місця!
Сприймайте фатум!
27.02.02.
* * *
– Сонечко, ти сходиш?
– Ні, я на наступній зупинці!
Минув день.
28.02.02.
* * *
Хтось удосконалив серце,
зробивши із нього двозначний трикутник:
що хоче до Бога
або до людей
із третьою
надламаною
гранню.
28.02.02.
* * *
Тут смердить дівчиною.
На землі циґарка у помаді.
“А звідкіля ти знаєш, що це дівчина?” –
подумав автор.
ПОЛИШЕНІ ВУСТА
28.02.02.
* * *
я на вушко твоє вічність хочу сказати
2.03.02.
ЮРКА ГНІТИЛИ СТІНИ
ЮРКА ГНІТИЛО МІСТО
Він зібрати нас хотів
десь на лоно природи
НА-ДО-ЛОНІ
лона матері – землі…
Він хотів показати ЖИТТЯ!!!
“Я скажу вам
де згодом
відбудеться наше
об’єднання.”
Він сказав нам.
Він мовчки сказав…
Він хотів показати ЖИТТЯ!!!
4.03.02.
* * *
Цвинтар, шлях…
Куди?
Хтось виголошує слова
…слова
…слова
…слова
Хтось
просто додав:
“Юрко не зобов’язував.”
4.03.02.
* * *
С. Рокитенець
Рокитенець –
танець рук, років і раків…
рок-тінейджерів, що палець
показали на стілець…
Грюкіт кроків, грюкіт ери…
Рокитенець! Рокитенець!
Рок і перець. О-кей лев-ець…
В біолоґії тілець –
ець-ець-ець…
Маєм довгий покрівець –
ець-ець-ець!..
Покрівці у-у-зять!
Раз-два!..
Покр-рівці на-тя-гнуть!..
Раз-два-три-чотири-п’ять-шість-…
(Минає вічність)
18.03.02.
* * *
Я перечитуВАЎ…
~ 18.03.02.
* * *
стулю я
стелю-я
лаю-лі-лбю я
на ю
лію-лі я
стулю я
стелю-я
тулю лі я
лаю-лая
лі я-селб
стулю я
стелю-я
со-ла
со-лалія
~03.2002 р.
ПАДАДЖОДЖІЧНА ПОМ’ЇЛЬКА
поговьор’ї зі мньою асв’яльця
я хочу почуц’ї цв’їй гольос
н’яв’їщо бажац’ї пракрасн’ї
кол’ї ц’ї цяк бл’їзько цяк пор’яд
н’явьчай розуміц’ї цв’їй скр’ягіць
я вь сц’їнях хольоднього м’їсця
сгорьн’їсь як вь скр’їжалях нябасн’їх
ц’ї пор’яд ц’ї завьжд’ї базпачн’їй
20.04.02.
* * *
мол’їцьовьн’ї обр’яз’ї
бажаюць буц’ї
і я пор’яд
20.04.02.
* * *
1.
Гибіє Бі-зрукий ПУФ
За моєю ІН-Скультура ко-е-важ-лево-
-СТОРОН-НІ-Б за-о-ронено
А перс-спец-леку-лярно
ХО
чете
Я-то-же-РАФА-то
а-о у-ліс-іс-у
2.
Ка-П
о-таж
и-є ь-уДи сій-
т-єть-ся за-На-с
КолОви КУЛУткиЇВ
ХА-вАМ холо-види
айди-ви
КИ-КИ
3.
Урти-тиТальні піки-
туВИ Со-гю-сь
-а-л’ї-котиСО
4.
мол’їтва Божа за
рукей-на-си
Тобі то-ті бі-то-ЗА руг
5.
Ау-фахалі-ти-коло
-туни Фасо-халі-кіта
рамін-и-то
О - - - - - - - - - - - - - - - - - о
О - - - - - - - - - - - - - - - - - о
Ва - - - - - - - - - - - ш - - - - о
6.
А-ро ти-ко-рука
мі-я-лита-за со
холі-сія
у-ха-літа
літа
21.04.02.
* * *
Я божеволію –
читаю вголос свої думки.
21.04.02.
* * *
ЗашліФО
вано
буд-дя гім
мустанґ
гамі-і то летитті-ро
бу а
22.04.02.
* * *
Не-ніжністю вори-ти бу-
у-я На-і-що я бу-тія лі
бі я Ісусе чом о-бі
не лі-а-я ім’я-ла
22.04.02.
* * *
На-то міс-о ходю
оди-тиму ас-альт
звуча-тиме на не
бі-я тір-р-ра
в’ї-я
в’ї-я
22.04.02.
* * *
Навіщо вілі я
Навіщо валі я
ХІБА
Віка-лю-ми як А
Віта люк и і та
вІха
22.04.02.
* * *
світ божеволіє на одній площині з матерією
22.04.02.
* * *
Бабцю,
ти намагаєшся оживити в собі спогади:
ти йдеш до церкви,
по дорозі купуючи кілька гілочок вербових,
щоб освятити молодість.
27.04.02.
* * *
Молодь –
ти
чудова шльондра!
Тебе
користають
політики.
Приємне твоє молодецтво!..
Політика для
паралітиків.
На тобі
копійку,
На тобі
сопілку –
Сопи соплею в телеку,
Формуй тілесну етику!..
На політику!
На
політику!
Знайшлась мені – поетика.
28.04.02.
* * *
Агов,
моє місто спотворене!
Тварюки ми –
руками
мали ми тебе
на увазі.
Зважай
на наші зауваження!
28.04.02.
* * *
Силіконові люди
бажають щастя, як причастя,
але
доля
загинає
дулю.
Дуже
любить
нас!
На часі вічність.
28.04.02.
* * *
Для вас не вистачає орґазму.
В суспільстві його забагато.
Вибачайте,
якщо вас це тішить!
25.04.02.
* * *
Моєму дідові Григорію
Гудуть мозолі на руках.
Город зустріне щастя.
І праця не холоне.
5.05.02.
* * *
Я люблю цікаві висновки.
Збагачую життя.
5.05.02.
* * *
Я ковтаю піґулку слова
і збагачуюсь верлібрами.
5.05.02.
* * *
долоні рук твоїх долини
Далі малюнки херувими
долита з губ твоїх душа
залиті згубою вуста
листка сповита совість
для листа
я надішлю тобі вуста
ти знаєш в них живе душа
ти знаєш в пальцях є душа
малюють пальці по тобі
повільну плавність і вуста
бери мене в свої вуста
як хочуть ніжности тіла
моє тепло мого тепла
одне тепло на два тепла
до лона рук долоні линуть
долоні рук моїх долини
долоні рук твоїх долини
10.05.02.
КОЛИ У МНОЖИНІ ЛЮ
та що боїться бути дівчиною
боїться показати свою жіночність
я зву а вона відриває
клаптик чужого розуму
то тримає у своїх долонях
розум слабкий
він намагається бути поезією
але та що боїться
обов’язково відірве клаптик паперу
на лю закінчується поняття буття
твоє тіло торжествує та то уд
аром уд ар мене
не твоя вина що не почула
літера де відчула буква “ять”
що вкралась у душу де
клаптик забутого розуму
11.05.02.
* * *
я молитва навколо своєї самотности звисаю у капелюсі металевим і голосним я бомкаю по капелюху ногами і фатумами облич що чують як на ноги сідає хвилька мотузка я як собачка бом та бом я хо я хо чу чу є те я хо бом
12.05.02.
ЦЯ КРАПКА ДОРІВНЮЄ ВІЧНОСТИ
лишайте крила на гербарій
пів жмені сонця на ножі
кохання бавить динозарій*
ліричних куль наглядачі
ти хочеш встигнути любити
собачка виє на весну
людину паніки створити б
у цей апофіґей всьому
12.05.02.
* * *
обличчя рук говорить із вустами
тут інша ситуація зі світлом
я можу забезпечити любов’ю
або піти до горщика з попсою
з підлоги визирає серце кволе
знебарвилися квіти із очима
бери подарунковий псевдоспокій
і подих ніжний за плечима
ти маєш влучно чути тишу
заходиш в неї як у тостер
смакують подиви колишнє
а серце хлюпає од вишень
збочення
ти маєш влучно сполохати тишу
ти чуєш розніжений збуджений тостер
смакують поети на подив колишнє
і серце хлюпоче смакуючи вишні
13.05.02.
* * *
та що пахне ванільним цукром
і ходить у сором’язливій сорочці
проходить повз мене
і дихає
літом
26.05.02.
* * *
як сомнамбула за нами
ходить чорт у множині
він помножує за нами
ми за нами
ми
на ви
26.05.02.
* * *
Над теоретичною частиною міста
синіють чорні кажани.
Пане Ікс не будьте хрестиком
на межі хворого популізму!
Поцілував її в “ ”,
“ ” лишень-то й залишилось.
Для мене: що кохання, псевдо-сХ –
один великий стадіон.
І взагалі, про-фан я у футболі!
Мій гаманець частина тіла.
Хтось має десь щось загинати!..
Вбивбти сало?
Вбити сало! Вбити сало!
(Звабити сало).
Із ноткою веселою протесту
москалика я звабив у собі…
Убив москалика в собі.
Убив …оскал… я у собі.
Москалик чує солов’їв…(???,!!!)
Хай голівонька не болить!
Оптимістичні обставини.
Судома пальця ухопила
між другим й третім:
емоційно. Червоніє
смак поєднань. Як,
культурно ви дозволите?
Механічний олівець
із родзинкою
виголошує мету подолання:
“Головна моя мета – подолання…”
“Головна моя мета…”
поцілувати жабку.
Ти спрямований чудово:
я тебе сприймаю з жартом
і з почуттям гумору.
Компактно мислиш.
Вибачай! Робота не завершена!
Перезапустіть комп’ютер.
Емоційно! Вбити сало.
1.06.02.
* * *
на дорогу вийшла бліда
дівчинка
думала пізно
приблизно
2002-га трьохсотка днів.
2.06.02.
НАМАЛЬОВАНИЙ ҐУРУ ІЗ КНИЖКОЮ “ФІҐНЯ”
Ромці Здорику
у продажі міфічна літ’ятура*
читабельною визнана “фіґня”
цю книжку зафіксовану на ґуру
долає вправами фіґляр
купуйте книгу нашого стотілтя*
фіґню шанують шальки терезів
купуйте ліцензійне божелівля*
усесвіт заохотився на здір
2.06.02.
* * *
І.
Я хочу прокинутись уранці
і зробити тобі каву,
але вона з вчорашнього ранку холодна.
Кохана, ти мертва?
Завтра тебе чекатиме мертва кава.
ІІ.
Мертва кава пахне спогадами про тебе.
Отруюю себе думками.
5.06.02.
* * *
Я боюсь поцілувати квітку
і збожеволіти.
6.03.02.
* * *
Мозок на аркушах дихає думкою,
В нім колупаюся з ніжністю лірика.
Серце здригається черствими шлунками
Звивини мозку вичавлюють міміку.
~ 8.03.02.
* * *
Маніяк вийшов на дорогу
і вирізав душу
із паперу.
На асфальті лежав труп витинанки.
10.06.02.
* * *
на похороні власної свідомости
і бабусі
мовчки вміє йти
Бог
телефонує
сяйво
10.06.02.
* * *
Є АНТИСНІДівське озброєння
Не тільки від сперматозоїдів.
Ця зброя є – презерватив,
Без зайвих вам альтернатив.
Ох молодцн солдати-мулодці,
Стояти струнко і при формі вам!
Готуйтесь, як належно, в бій іти
І від халепи тіло берегти.
Попереджає всіх Мінздрав
Хто оборону в руки взяв:
Належно майте одягати
Належно вмійте роздягати.
Попереджає всіх Мінздрав:
Хто в руки взяв,
У руки взяв…
Не варто жартувати з долею,
Вона не привид з алеґорії,
Вона бере жорстокий факт
І робить так, як хоче акт.
14.06.02.
* * *
довели попсу до відчаю
у процес критичний
із мовчань гербарій рідшає
мати хліб пластичний
за приниженими цінами
верліброві смисли
переповнюють глибинами
неохайностислих*
16.06.02.
* * *
не живи себе ілюзіями
виколупавши
залишок гріха
з пуповинної фантазії
верліброві думки
постфутуристичного
минулого
серійних людей
зі
стерильною ситуацією
без утисків
вживали у комфорт
із вицвілими очима
делікатесні місця
згубили кохання
наче невинність
наша закуска
на нас
дивиться
із насолодою
як
на сяйво здорового ґлузду
пошуки та порівняння
альтернатива сумлінню
без сумнівів
весна виснажує
дивно і одиноко
втручанням у декоративність
зламаних крил
зустріч
навипередки з реальністю
чекають
годинникового вибуху
зґвалтовані емоції
фатальної брехні
усі масово почали бачити повітря
за
уповільненим ходом свічок
за
уповільненим ходом думок
зухвало
вам
бісоногі* ритми і рими
ніж для квітів і катів
далі буде
19.06.02.
* * *
хотіли бажали і пролетіли
по-українськи смерть волає
від ситуації сумліє*
вона з ходою самурая
говоритиму мертвою ніжністю
за останнім діагнозом дзвоника
за природним порядком невинности
завбачають на прапорі слоника
пахне дівка і потом і матом
і в ґазеті некролоґ цар здох
соловейко втомився кохати
ти чудово спрямований бог
лежить на небі туша сонця
й спрацьовує на нім рефлекс
пупка паняночки для хлопця
постфаталісти хочуть сХ
20.06.02.
МОЄ ПОСТФУТУРИСТИЧНЕ
Ви кажете:
“На мені зупиняється годинник”.
…На мені зупиняється час.
20.06.02.
* * *
ху-ха-ха
лабораторія сміху-ха
нехай ваш голос небайдужий буде за
незабезпечений сХ почуттями
не заряджайте поза сценою батарейки
канапочка з ікрою
випростала себе у простір
тепер
дванадцятий відтятий
конкретний
аж до вічности
прокислий смак зубної пасти
вмиває руки
доколупалися до суті
випадкові
виняткові
аж до вічности
бо вже давно потрібна SOSка
напередодні скепсису
21.06.02.
* * *
(ремікс)
людино паніки попсуй
тобі дозволену попсу
природа має бути чиста
на фотоґрафії нудиста
гербарій склавши із мовчань
доколупавши з цукром чай
вуста принижені на цінах
не завагітніють в цитринах
ніж мають квіти і кати
вовками виють комарі
незабезпечені любов’ю
усе вирішують з попсою
22.06.02.
* * *
рефлекси голого пупка
перенасичують міста
в декоративах* холуя
порноґрафічна пре фіґня
ой не питай звідкіль ростуть
у неї форми: взути суть
усіх навчив російський мат
тепер за кожним матом – кат
невже дістав здоровий ґлузд
і совість милиться у дуст
а в смисл спрямоване життя
працює на рефлекс пупка
23.06.02.
* * *
нарешті б збожеволіти
і не волати
що тебе мають чути
прокинутись уранці
божевільним
з часточкою
божим
нехай люди сміються з того
що ладен сміятись
з себе
мене помічають
я хочу казати
очима
а очі сміються
(з)
божевільного
прости мені
глину
23.06.02.
* * *
Ірені Радзивілл
Доля трохи помилилась, я –
Вогонь. Земля – не я.
Ось долоні ксерокопія
Й філософія моя.
Йдуть дороги за друїдами.
Від манулось-ми – не-ми.
Постмайбутнє мертве нерва…
Як не ми із німбами.
4.07.02.
* * *
Іллі Стронґовському
і не з одним багном
Армаґедон і Левченко із “ша”
як Ом-
ан-естезі-Я
лиш
як листя
блідолисте*
блюдолюдами*
Здьора
маю бути Ра
Маґістром
Рам
ґеній-криха
Ґеній – Рама
бути Ламою без лому –
це для вас – головолома
Ння…
4.07.02.
* * *
зі стель звисають сірники
на склі обдерті лейби з жуйок
лафу гойдають двигуни
гартуючи хлоровий* шлунок
від неба ломиться стіна
каналізація гуркоче
і люди в спеку до вікна
на грішну землю Авва Отче
7.07.02.
* * *
презервативи сиґарети
жувальні ґумки пиво чіпси
сиропи соки та шампуні
купуєш з ятки до пакета
в морозиво вмочаєш носа
та українські гарні пейси
берешся думати “про ета”
що не виходить без міньєта
13.07.02.
КВІНТЕСЕНЦІЯ
Біоґрафія
“Хто за біль платить гроші?..”
“Ти-за-хворів...”
“На долоні питання...”
“Не народ, а - громада...”
“Прогризаю морквини...”
“Ти у ракурсі вже, чи...”
“Про маркетинґ напишеш...”
“Злих людей дурні люди...”
“ФОРМА +...”
“Я вбила...”
“Маразм...”
“| |...”
“Я - падло...”
“Я сумний і байдужий...”
“Вживлюймо тіло...”
“Закон України. Наказ...”
“Кожного нагородити поцілунком...”
Поезія
“Тихих днів...”
Я чую мамо!
“Я стерильний поет?..”
“Я мертвий на себе...”
“Говорити грамотно, говорити рупорно...”
“Я вибух Бога відчуваю...”
Нульова поезія
“Квадратами дивляться...”
“Господь дасть по серцю твоєму...”
“Ікони із заплющеними очима...”
URBAN’їстивне
Юрко, тебе 22.02.2002 ховали!
“Вогонь” -вон-вонь...”
“ - Сонечко, ти сходиш?..”
“Хтось удосконалив серце...”
“Тут смердить дівчиною...”
“я на вушко твоє вічність хочу сказати”
Юрка гнітили стіни. Юрка гнітило місто
“Цвинтар, шлях...”
“Рокитенець...”
“Я перечитуВАЎ...”
“стулю я...”
Педаджоджічна пом’їлька
“мол’їцьовьн’ї обр’язї...”
“Гибіє Бі-зрукий ПУФ...”
“Я божеволію...”
“ЗашліФО...”
“Не-ніжністю вори-ти бу-...”
“На-то міс-о ходою...”
“Навіщо вілі я...”
“світ божеволіє на одній площині з матерією”
“Бабцю...”
“Молодь...”
“Агов...”
“Силіконові люди...”
“Для вас не вистачає орґазму...”
“Гудуть мозолі на руках...”
“Я люблю цікаві висновки...”
“Я ковтаю піґулку слова...”
“долоні рук твоїх долини...”
“я молитва навколо своєї самотности...”
Ця крапка дорівнює вічности
“обличчя рук говорить із вустами...”
“та що пахне ванільним цукром...”
“як сомнамбула за нами...”
“Над теоретичною частиною міста...”
“на дорогу вийшла бліда...”
Намальований ґуру із книжкою “фіґня”
“Я хочу прокинутись уранці...”
“Я боюсь поцілувати квітку...”
“Мозок на аркушах дихає думкою...”
“Маніяк вийшов на дорогу...”
“на похороні власної свідомости...”
“Є АНТИСНІДівське озброєння...”
“довели попсу до відчаю...”
“не живи себе ілюзіями...”
“хотіли бажали і пролетіли...”
Моє постфутуристичне
“ху-ха-ха...”
“людино паніки попсуй...” (ремікс)
“рефлекси голого пупка...”
“нарешті б збожеволіти...”
“Доля трохи помилилась, я...”
“і не з одним багном...”
“зі стель звисають сірники...”
“презервативи сиґарети...”
Квінтесенція
_________________________
ЛЕВЧЕНКО Олег Ґеорґійович
ГЛОСОЛАЛIЯ
слововеди (поезії)
Л38 Ґлосолалія: Поезії / Реценз. Мист. ґільд. “Nеабищо”. - Житомир:
Біб. жур. “Косень” (вип. 7), 2002. - 36 с. ISBN 5-7592-0614-1
www.ravlyk.iatp.org.ua“Жвавий равлик”
[сайт Мистецької ґільдії “Nеабищо”]
e-пошт – ravlyk@bigmir.net
Набір і верстка - автора.
Рецензент - Мистецька ґільдія “Nеабищо”.
Друк ризоґрафічний.
Листопад 2002 року.
Т. 100.
Немає коментарів:
Дописати коментар