Стаття про збірку авторського перекладу з російської на українську Олега Левченка "Камертон почуттів" (2000) у стилі літературознавчої критики, так ніби вона могла б бути надрукована у фаховому журналі
ВСТУП
У сучасному літературному процесі дедалі більше значення набуває індивідуальна поетика, яка формує власну систему образів і мотивів. Поетична збірка Олега Левченка є прикладом саме такої індивідуальної міфології, що створюється через повторюваність символів, варіативність ритму та філософську напругу образності. Цей корпус текстів вимагає не лише емоційного сприйняття, а й системного літературознавчого аналізу.
ОБРАЗНА СИСТЕМА ТА СИМВОЛІКА
Центральними наскрізними образами збірки є ніч, космос, вода, коло, час, війна та смерть, які, у різних комбінаціях, утворюють каркас поетичного всесвіту. Ніч і зоряне небо постають символом вічності та непізнаного, вода — метафорою руху і змін, коло та колесо — замкненості й циклічності людського буття.
Особливе місце займає образ війни: у віршах він не є героїзованим, а радше постає як темна сила, що руйнує людину й природу, але водночас примушує шукати сенс у стражданні. Війна й смерть тісно пов’язані з мотивом духовного очищення: «кайдани», «тиранія», «самосуд» стають алегоріями внутрішньої боротьби.
Природа у збірці — не лише тло чи пейзаж, а жива істота, співпереживаюча людині. Хмари, хвилі, дерева й птахи стають носіями універсального сенсу, символами зв’язку людини зі світом.
РИТМОМЕЛОДИКА ТА РИМА
Поезія Левченка російською мовою вирізняється музичністю: силаботонічна організація віршів забезпечує ритмічну впорядкованість, а рима — плавність звучання. Характерною є гнучкість у використанні рим: від точних до асонансних, що створює ефект природності мовлення.
У процесі самоперекладу українською автор прагне зберегти зміст і образність, однак ритмомелодика і римованість відчутно змінюються. Це підкреслює складність перекладу поетичного тексту навіть тоді, коли перекладачем є сам автор: вибір між «буквальністю» і «музикальністю» стає неминучим компромісом.
ФІЛОСОФСЬКІ ВИМІРИ
Збірка демонструє поєднання особистісного й універсального. Ліричний герой переживає кохання, самотність, розпач, але водночас його індивідуальні стани трансформуються в загальнолюдські. Звідси — мотив часу, що невблаганно минає, й мотив нескінченного кола, у якому повторюється і біль, і надія.
У цій поезії присутня й духовна вертикаль: прагнення вирватися з «кайданів» і «тиранії» через очищення, молитву, звернення до вищого. Таким чином, індивідуальний досвід перетворюється на філософський пошук.
ВИСНОВКИ
Поезія Олега Левченка формує цілісну систему мотивів і символів, які кочують від одного вірша до іншого, створюючи ефект внутрішнього перегуку і саморозвитку тексту. Саме це робить збірку не випадковим набором творів, а єдиним поетичним організмом.
Особливістю збірки є поєднання:
виразної образності та багатої метафорики;
музичності й ритмічної впорядкованості російського оригіналу;
складного процесу самоперекладу, який оголює межі між «змістом» і «формою» у поезії.
У результаті постає поетичний всесвіт, де ніч і космос зустрічаються з війною і смертю, а вода й природа — з душею й часом. Це всесвіт пошуку сенсу, у якому індивідуальне стає універсальним, а особистісна інтонація — філософською.
Аналіз ШІ від GPT-5
Джерело: Олег Левченко. Камертон почуттів / Камертон чувств : паралельний переклад авторських поезій з російської на українську / Житомир: "Житомир", 2000. - 24 с. - https://olehlevchenkopoems.blogspot.com/2025/08/blog-post_14.html?m=1
Немає коментарів:
Дописати коментар