Левченко Олег. Розташування простору : візерункові поезії / Передмова Олени Лудченко. - Житомир: Бібліотека Мистецької ґільдії “Nеабищо”. - Вип.19 (зшиток перший). - 2004. - 108 с.
© Левченко О.Ґ., поезії, 2004.
© Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо", 2004.
КІЛЬКА ДУМОК ПО ПРОЧИТАННЮ
/ якщо ви шукаєте відпочинок для свого мозку, “сльози-мімози”, про кохання й природу, для прочитання перед
сном — краще не відкривайте цю книжку. Важко сказати, чи спеціально пан Левченко знущається з вас, чи йому просто подобається епатувати... “Віzерункові поеzії” - далеко не ширвжиткова серветочка; / не читайте ціх віршів, якщо вважаєте, що словниковий запас нашої мови незмінний, недоторканий і непорушний.
Доведеться понервувати: Левченко змінює його, торкається до слів то як до клавіш фортапіано, то як до гримучих
тарілок барабанника, порушує спокій;
/ мова в паніці, коли Левченко пише: він безперервно порпається в ній, як у дірявій торбі, і від того нахабного порпання, з неї жманями вилітають дорогоцінні слова в
існуючих та неіснуючих варіантах;
/ літeру він розпанахує на звуковому ряді. Так уже розкладали ядро на атоми - дочекалися реакції... Схоже, щоб малювати образи, слова він вичавлює на палітру,
порожню оболонку викидає, а золотий зміст обережно підчіплює пінцетом;
/ краще складіть своє враження.
“Авторе! Дайте потиснути вашу руку!”.
- С.12, другий вірш зверху.
“Ха!.. Мило!..”. - С.13, перший зверху.
“От і медитація”. - С.18, вірш другий.
“Покритикуйте його, якщо захочете, після такого вірша”. - С.34, другий зверху.
“Сподобалося: “непомітно спливає час сонця в небо”.
- С.55, другий знизу.
“На здоров’я!..”. - С.65, перший вірш знизу.
“Це дуже нахабно звучить”. - С.102, перший зверху.
Олена ЛУДЧЕНКО
!freude-для-фройда!
Або
ґурі-ґуріне
= воістину олєzю zаслаба можна було би вичерпати сією фраzою = адже найбільшою радістю було би для zіґґі дожити до левченкових часів і написати на основі його вивчення іще один “некислий” трах-тат шнобелівського рівня = та не судилося zіґґі. тому він не zнає, скільки втратив =
= більшість понівечених післямайбуттям башт вперто наполягають, що левченко – то діяґноz = пам’ятається + коли нас халєра zакинула на старперівську тусівку для
молоді + де нас /молодь/ нахабно та цілеспрямовано чавило тоте zмарудніле старперство на темат + як варт писати + zа відсутности води спільно народили /zа
повитуху був юрко малихін/ фраzу: ~ роzкрадання державного лайна ~ = отакі от ми великі цабе /ліпше, ніж хай великі, але ~ тпру ~/= = для післямайбута критика чи потлумачення своїх /а тим паче сусідів по барикадах/ – річ остання = най тим
zаймаються піарівці від літератури – критики /від слова ~ крити ~+ від фраzи ~ крити матом ~/ = тому давайте полишимо тоту марудність і не будемо лишати на беzхліб’ї тих + хто криє + – сиріч вищеzгаданих істот = щоправда +
до останніх олєzя більш терпимий – не кидається бити мармиzи тим + хто його не пошановує = = тому крити олєzю не буду = на сім zамовкаю + а ви відкривайте вічі +
вуха і сприймайте у весь zріст сього хлєбнікова оріянського постфутуриzму – олєzю левченка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
ромцьо ZДОРИК
від ґуру до ґуру
