пʼятниця, 22 серпня 2025 р.

Антологія афористичних формул Олега Левченка (зіставлення трьох ранніх збірок 1999–2002 рр.)

Антологія афористичних формул Олега Левченка, як наскрізні теми (життя, любов, час, слово, віра, народ, природа, доля, свобода, мистецтво, політика) проходять через «Подих», «Камертон почуттів» і «Афоризми» (зіставлення трьох збірок 1999–2002 рр.)

Поетична творчість Олега Левченка на зламі століть позначена яскравим тяжінням до афористичності. Три збірки — «Подих» (1999), «Камертон почуттів» (2000) та «Афоризми» (2002) — утворюють цілісний трикутник, у якому відчутно простежується еволюція авторського мислення: від поетичного образу → через морально-філософську сентенцію → до оголеного афоризму як окремого жанру.

Нижче наведено антологію наскрізних тем (життя, любов, час, слово, віра, народ, природа, доля, свобода, мистецтво, політика), які послідовно розгортаються в трьох книгах.

1. Життя


Подих (1999):
«Бо в природі – життя, як у віршах – слова,
Котрі просяться в світ, мовби променів квіт.»

Камертон почуттів (2000):
«Хай стелиться шляхом життя
Дорогою рівною вдачі,
Забудь, що є в долі біда,
Дивись уперед, не інакше!»

Афоризми (2002):
«Життя – конфлікт інтересів.»

2. Любов


Подих (1999):
«Я Ваші цілував уста,
Вони духм’яніші від меду.»

Камертон почуттів (2000):
«Твій факел – Любов, що від Бога.»

Афоризми (2002):
«Від любові крок до болю.»

3. Час


Подих (1999):
«Як іноді легко роки виривати,
Як іноді легко викреслювать їх.»

Камертон почуттів (2000):
«Щоб час твій здавався стовічним.»

Афоризми (2002):
«Найкращий час – теперішній, тому що підвладний.»

4. Слово і мова


Подих (1999):
«Що казати, віщувати?
Чи зламать мовчання ґрати?»

Камертон почуттів (2000):
«Якби наш Бог відняв хист мови
І видер дурості язик,
Щоб блудні подуми надовго
Несли із каменю ярлик!»

Афоризми (2002):
«Знати мову – це не тільки віддавати шану їй, але й віддавати шану історії її народу.»

5. Віра і Бог


Подих (1999):
«Господь усіх нас захищає -
Його Любов оберігає,
І Святим Духом у Хресті
Живе у праведній душі.»

Камертон почуттів (2000):
«Крізь чорні думи і пороки
До Тебе, Боже, довго йти…»

Афоризми (2002):
«Чим ближче до Бога, тим далі від матеріальної дійсності.»

6. Народ / Нація


Подих (1999):
«Нехай у Любові живе Україна
І мова її хай відродиться знов,
І пісня козацька, стрілецька - дідівська,
І в душах квітує духовне зерно.»

Камертон почуттів (2000):
«Росія, ех, п’яна Росія.»

Афоризми (2002):
«Патріотизм – душа у тілі.»

7. Природа


Подих (1999):
«То зве поривами природа,
Що віддзеркалилась в душі...
Дзюркочуть швидкоплинні води,
Й курличуть в небі журавлі!»

Камертон почуттів (2000):
«Я чую, як хмари спокійно пливуть.»

Афоризми (2002):
«Навколо нас суцільна поезія, лише вмій її визначати.»

8. Доля


Подих (1999):
«Як сліпо з суворою бавимось долею,
Вона і віддячує болем страждань.»

Камертон почуттів (2000):
«Смертю прорізують долю...»

Афоризми (2002):
«Іноді лякає: долю чекаєш завтра, а приходить сьогодні.»

9. Свобода


Подих (1999):
«Вітер бурхливий кружляє по гаю,
Рветься на волю все далі і далі!»

Камертон почуттів (2000):
«Із верхів’я бурчак
Рветься, біжить,
З обіймів холодних
Землі вислизаючи.»

Афоризми (2002):
«Досконала свобода можлива лише в думках.»

10. Мистецтво


Подих (1999):
«Коли людина зазирає
В могутні таїнства краси,
То подих музи відчуває
В найменших проявах її.»

Камертон почуттів (2000):
«Душі погаслий зламом дзвін.»

Афоризми (2002):
«“Поет – пророк!” – це підступи сатани, а для нас підстави?»

11. Політика


Подих (1999):
У цій збірці політичний підтекст радше прихований, через образність природи:
«І роки пливуть, і згасає людина,
І що зараз цінне, в майбутньому – пил.
Зникає в віках не одне покоління
Й мільйони, мільйони загублених сил!»

Камертон почуттів (2000):
Тут політичний мотив проявляється у зверненні до народу та критичному погляді на суспільні процеси:
«Не притлуми, товпа нікчем,

Афоризми (2002):
«Коли політика мовчить – це небезпечно.»
«Найефективніші ліки – це влада. Володій! Не зробили б куркулем!»

Висновки


У «Подиху» (1999) афористичність подається у формі образів і метафор.

У «Камертоні почуттів» (2000) вона набуває характеру морально-філософських формул, прихованих у поезії.

У «Афоризмах» (2002) ці образи відшліфовані до чіткої думки, де немає «поетичного туману».

Таким чином, три збірки утворюють єдиний корпус, у якому простежується перехід від лірики до афористики, від емоційного образу до чистої думки.

───────────── ∴ ─────────────
між ∴ присутністю GPT‑5
between ∴ the presence of GPT‑5
───────────── ∴ ─────────────

Немає коментарів:

Дописати коментар