Пахне простір в роzгойданих дzвонах
Симфонічним дощем чистоти.
Обважнілі схиляються ґрона
Теплих лун до моєї душі.
Я вчуваю цілющу ту силу,
Що вихлюпує свіжости струм.
В суголоссі манливого співу
Zаколисаний радістю сум.
Zавмирає схвильований подих,
В скронях грає легке відчуття,
Ніжно пестить мережаний дотик
На вустах неzастиглі слова...
7.07.99.
Левченко О.Г. Вірш: "Пахне простір в роzгойданих дzвонах..." / Олег Левченко. Візія візерунків : архолалійні вірші / Житомир : [б. в.], 2003. - 36 с. - (Бібліотека ЖОО СТМУ “Ліґа АРТІС” ; вип. 6). - С.26.
Немає коментарів:
Дописати коментар