П’ю холод літніх вечорів,
Його чудову прохолоду,
Немов zгасаючу утому
Повітря, після спеки днів.
Поривно zбуджена струна
Поліфонічного zвучання –
Несамовите zагравання
Щораz хвилює небеса.
Туманом дихають ставки,
В них zорі гублять мерехтіння.
Ропух вираzне скрекотіння
Спинилось відгуком гроzи.
2.07.99.
Левченко О.Г. Вірш: "П’ю холод літніх вечорів..." / Олег Левченко. Візія візерунків : архолалійні вірші / Житомир : [б. в.], 2003. - 36 с. - (Бібліотека ЖОО СТМУ “Ліґа АРТІС” ; вип. 6). - С.25.
Немає коментарів:
Дописати коментар