Сміливими рухами жестів стрімких.
Усюди музичнеє сонце світанку
Розквітло у райдугах барв голосних.
Мелодія кольору в фарбах здійснилась,
На пензель вітрів підхопив безум-час,
І так несподівано, рвучко змінилась
У душу квітучу, що звабила нас.
І ми, спокушаючись ніжним створінням,
Блукаєм, як в казці, в природі живій.
Нас світ зустрічає безмежним видінням,
Яке в почуттях - квіти наших надій.
Левченко О.Г. Ряхтять кольори у нестримному танці... : вірш / Олег Левченко. Подих : лірика / Житомир: "Житомир", 1999. - 36 с. - С. 7.
Немає коментарів:
Дописати коментар