Олег Левченко. Коли людина зазирає... (вірш)

Коли людина зазирає
В могутні таїнства краси,
То подих музи відчуває
В найменших проявах її.

Коли шепочуть бистрі води,
Коли хвилюються гаї...
Що не покладено на ноти,
Знаходить запис в почутті.

Де непорушні вічні мрії,
Там серце, прагнучи життя,
Квітує у духовній дії,
Бо кличе сонячна весна!

То зве поривами природа,
Що віддзеркалилась в душі...
Дзюркочуть швидкоплинні води,
Й курличуть в небі журавлі!

Левченко О.Г. Коли людина зазирає... : вірш / Олег Левченко.
Подих : лірика / Житомир: "Житомир", 1999. - 36 с. - С. 8.