Олег Левченко. "Вузлики тіней прив’язують очі..." (вірш)

Вуzлики тіней прив’яzують очі,
Як павучки віття лапками водить,
Ніби малює якесь павутиння
В тихім яснім помаранчевім вітрі.
Голосом хриплим регоче природа,
Мабуть, щось сталося z мисленням нашим...
Нас zапечатує штампами врода...
Хтось домальовує міфами німби.
Ходить електрика денного світла
По обігрітих будиночках душних.
Може комусь z часом zнудить від сонця,
Небо на смак ми відчуємо – кислим.
10.05.00.

Левченко О.Г. Вірш: "Вуzлики тіней прив’яzують очі..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.23.