Купаюсь у небосхилах zоряних ліній,
Вишукую свою неупіzнану долю
За мапою космічних краєвидів.
Перевертом в електричних імпульсах
Гуляю z духовними атомами
В маленьких пропорціях мого світу.
Нескінченними вирами власної ясности
Я блукаю по колу своєї упевнености.
Може, це і добре як для лірика –
Але ж так нагадує філософа!
5.01.00.
Немає коментарів:
Дописати коментар