Олег Левченко. "Вимерли, вигнили смутки..." (вірш)

Вимерли, вигнили смутки,
Вигіркли, вилились сльози.
Пальці розколюють грудки
Чорного-чорного болю.

Чорного-чорного болю
Душу зривали печалі.
Чом, Україно, не в Бозі –
Ми чи не ми заволали?

Ми чи не ми заволали,
Стиснувши зуби риданням?
Теплі оселі лишали
Люди з німим почуванням.

Долі розкидують душі,
Наче каміння по полю.
Хто буде сильним і дужчим?
Хто залікує тривожне?
26.02.01.

Левченко О.Г. Вірш: "Вимерли, вигнили смутки..." / Олег Левченко. Розташування простору : гормональні поезії (зшиток другий) / Житомир : [б.в.], 2004. - 84 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.19.