Каналіzаційні люки,
як голови перехожих,
всотують у себе інформаційний бруд
zасфальтованого світу.
Дерева механічно витинають
z себе листя.
Вітер набовтує zолото калюж.
Дорослі намагаються граблями
zліпити листовика*,
але досягнувши купи,
що не нагадує навіть і піраміду Хеопса,
підпалюють,
смакуючи zапах диму.
Міняться вікна, як світлофори,
Кріzь рами дерев просмоктується циґарковий дим,
Дехто z насолодою в легенях.
Роzлючена трава
zалишається у щілинці щільника будинку.
Все інше –
роzлючений стан стін
суспільства.
24.10.00.
Левченко О.Г. Вірш: "Каналізаційні люки..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.84.
Немає коментарів:
Дописати коментар