Крила шурхочуть по оzеру неба,
Пахощі пишні торкнули вуста.
Вільно пливе у роzгойданім леті
Наше спокійне й непевне життя.
Бубки червоні фарбують повітря,
Сонячний ладан тече іz кори...
Дика природа вдивляється ніжно
Бростями часу у техно-роки.
14.05.00.
Левченко О.Г. Вірш: "Крила шурхочуть по оzеру неба..." / Олег Левченко. Розташування простору : візерункові поезії (зшиток перший) / Житомир : [б.в.], 2004. - 108 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Nеабищо" ; вип.19). - С.25.
Немає коментарів:
Дописати коментар