Прокльовуємо ґенетичну
Шкаралупу нашої zахищености,
Випурхуючи, як курча,
Щоб піzнати беzвихідь, пораzку
Свого непевного існування.
Відчуття неzручности, беzzахисности
Робить людину беzпомічною,
Сірою, одноманітною,
Що роzчиняє її, наче пляму,
На сувої власного життя.
14.11.99.
Левченко О.Г. Вірш: "Прокльовуємо ґенетичну..." / Олег Левченко. Візія візерунків : архолалійні вірші / Житомир : [б. в.], 2003. - 36 с. - (Бібліотека ЖОО СТМУ “Ліґа АРТІС” ; вип. 6). - С.32.
Немає коментарів:
Дописати коментар