Чому мені так дурно і моторошно? (Питання до себе). Уже котру годину хочу узятись за серйозну справу, ніж сидіти і виливати на наступний день після дня свого народження фіґню.
Шкребе душу дурня відносин син а ма лось дурний але в тому... щось таки є. Хочеться матюкатись, хоча ніколи цього по-справжньому не робив. Не вважаю за потребу? А коли мене так... по-християнськи, обухом по голові: буц-буц. Лікар сказав аритмія. Я поза ритмом. В моєму "Я" - А-ритмія. Боляче, дурно, спокійно - бо сам!!!
Хочу бути самим собою! Я хочу залишатись собою! Не маєте права лізти, влазити, пхатися, встромляти свою присутність у мою. На-а-фіґ вам існування з Богом?
Бог сам розбереться - не маленький!
Маю працювати. Маю, бо плине час, час, час... Час... коли час жити? Коли замість тебе щось мають, наприклад: "Бога"?.. А я маю біль, краще - "Біль". Біль від Бога. Я і болю б не мав, якби не представники Його - Великого - Всюдисущого біля мене.
Біль - він кращий - бо неБОГ.
Я не хочу Болю. Він сторонній - це тільки подразник на мою присутність... Де?Хочу знищити присутність... Присутність... У чомусь може це бути загрозою для Бога. Але він вічний! Не те що я: Олег Левченко... підкреслити, закреслити, вбити присутність заради присутности і змісту чогось більшого за присутність.
:: ХХІ :: 3.11.02.
Левченко О.Г. У пошуках Бога [шкіц] / Олег Левченко. Без надсад вічности : проза / Житомир : [б. в.], 2003. - 20 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Неабищо" ; вип. 1). - С.18.
Немає коментарів:
Дописати коментар