Голос, відокремившись від тіла і перетнувши простір, звертає на себе зусилля якогось вуха й тіла, щоб прийняти нову для себе обгортку. Блукають привидами голоси, роздираючи повітря своїми гострими іклами емоцій. У дискусійних коловертях, недовподоби їм відсутність до себе уваги. Вони люблять, коли їх величають "перлами". Вони погано себе почувають у в'їдливих тілах.
Блукає голос, що відокремився від одиниці загального, по чужих вустах. Може почує власник свого витвору - себе, серед натовпу, вигукнувши: "Я вже й забувся про твоє існування!"
:: ХХІ :: 28.01.00.
Левченко О.Г. Голос [шкіц] / Олег Левченко. Без надсад вічности : проза / Житомир : [б. в.], 2003. - 20 с. - (Бібліотека Мистецької ґільдії "Неабищо" ; вип. 1). - С.9.
Немає коментарів:
Дописати коментар