Мов щедрий дар,
Я п’ю із келиха весни
Духм’яний подих квітів.
Він повен чар,
Солодких диво-мрій ясних,
Палких надій на літо.
І я, мов цар,
Мов срібний птах у вишині,
Несу на крилах мрію.
П’янить нектар.
Так гарно на душі мені!
Я від весни хмелію...
Левченко О. Я від весни хмелію... / Житомир, газета "Віче", 6-12 червня 1997. - С.6.
Немає коментарів:
Дописати коментар