Олег ЛЕВЧЕНКО
**Зупиниться часбіля аорти.33 роки сумуючого серця.28 лютого 2005 р.**Я почну боятися місячної стежкипосеред вогню і води..Друкує пальцем по горлянцісезон гнилої трави..28 лютого 2005 р.
МИР ВАМ
Блакитне сонце
в жовтім небі -
мій стяг
у зашморгу подій.
Моя держава
в стрільнім леті
збиває нафіґ
голубів.
**
Пора зірок пройшла,
Тепер ми - демократи
І мозок розриває щем.
А успіх нас веде,
Як і Христа - до страти.
Зірки готують нам
Прощальний реквієм.
**
Народжені, щоб вижити,
Здобувши право в герці.
У грудях червоніє те,
Що зветься “серце”.
В долонях рани, а не злитки.
Із шибениць цих слів були б
Принаймні шибки.
**
Всіх нас в історію
вписано
золотими списами.
Кого куди...
А мене –
“візьми та вирви”.
**
Кроки застигли поночі.
Храми клекочуть боляче.
Серце-тварючка мишкою
Точить крізь груди нішку...
**
Я пишу поезію смертну,
адже вічність -
річ відносна!
Моє
таке
вам
недоречне ремство -
літературно пхати носа!..
**
Ти можеш відрізати згостреним "ні!",
Та серце ковтатиме з кровію гомін:
У світі, як правило, безліч шляхів
І всі, як один - карбуватимуть спомин.
**
Тебе всі пам’ятають за прізвищем
Незабутнім, як у Сальєрі.
Я ж не з казки, щоб бути Гориничем
На три голови битись в істерії.
**
Називаєш себе хлопчиком правильним,
Ти не віриш у живих і щасливих.
У руці з подарованим каменем
Ти ідеш до людей, наче з хлібом.
**
Пора прийти на день раніше,
Й, нарешті бути в не-свій-час.
Зробити вірші досить іншими
І - камікадзе на Парнас.
**
Відбути молодість,
Щоб швидше стать дорослим,
І власним робом міряти свій шлях,
Згубивши статус тих, що лиш спроможні
Себе творити на словах.
**
А втома дається взнаки -
Вже не той козак, як в моді,
Щоб на олімпи до богів
Іти й отримувать по морді.
**
Від мене вам тема,
Коли "больна нада"!..
"Мені більше треба" -
Така ось принада.
**
Зблудивши, часом, душу із журбою,
Понівечений голос дужить серце кров’ю;
А в мислях лиш одне звучить напоготові –
Тримайтесь за життя, панове!
**
Під пресом неба гинуть космонавти
Долаючи вагому висоту.
Мої герої ті, що вже на старті
Сягають більше за мету.
РАДІСТЬ - НЕВЗНАЧАЙ
Минув наш сум. Панове, досить пити!
Пройшов цей день і наша з ним печаль.
На груди треба брати те, що в силах жити
Й приносити нам радість невзначай.
**
Ми не здійматимемо вас на вістря суєти.
Ми не прийшли для того, щоб піти чим нижче,
Ми вільні обирати ті думки,
Що нас робитимуть сильнішими.
**
Сонце у моїм серці сповнене круглістю
та непристойними дурницями,
що відвідують її круглу досконалість.
**
Кричиш? Кричи!
Й гвіздки вливаються у горло,
і смокче нутрощів малинова печаль.
Захаркав кров’ю день
й біжить до повороту,
щоб зупинитися де ти стоїш,
мов лань.
**
Серце має три кроки сладости.
Серце має три роки вічности,
А душі, що народжена в радості
Подаруйте будь ласка фриґідності.
**
У нас усі специ і профі,
Мені ж до того просто – пофіґ...
Прийміть від мене славний жест (...) –
Це, знацця, всім панам за честь!
КОЛИШНІМ ТА ПРИЙДЕШНІМ
Ми не прийшли, щоб звести все на “ні”,
Не час, не час тримати серце в шорах!..
Шукають виходу ідеї бунтівні,
А серце, що мовчить в подавніх колах
Бажає голосу, бо час іти: “на Ви”!
Вчимось потроху в обраних богів,
Звертаємося в очі зпересердя,
Справляємо шабаш для мертвих тіл,
Що весело пішли на перехрестя
Своїх, давно немолодих років.
05 квітня 2005 р.
_________________________________
Олєзя ЛЕВКІВ
**
Моєму друговіОлегові Левченку присвячую
Тобі б навчитися любови
Й природи болю на щочас.
Переманіжитися в лою,
Щоб на Пеґасі на Парнас.
**
Цих пару днів надійного єства,
Цих пару днів надійної свободи...
Я Ющенку хочу сказати "Так"
Й "забити" на таких, як я, народе!
**
Я вірю у твій з перемогами успіх,
На вигляд він скромний, але досить мужній.
Часові спромоги втрачаючи в пруки,
Хтось - інший, а ти, як в хвості - надолужуй!
**
Мені б твою судьбу хох-land'ську
Й зразок "in China" народити!
Ціню можливість громадянську
В мільйонах бути - одноликим.
200 V
До болю репані роти
Тримать оголені доти.
Яка ж солодка ця примана
Ковтать напругу до дурману.
**
По спині б’єш
налигачем,
викликаєш
в хребті моїм щем.
І усе це за те,
що я,
моя мила,
не дав ні...
не дав.
"ТАК"
Втримати у голові
вітри?
Три скиби мозку
відітни!
Згадай слова,
що ріжуть до крови,
і спілкуйся на три...
На три...
**
Ось -
вісь
і
на цих підмурках
тримаєтесь ви - придурки.
**
Де ви є, підлабуззя слухняне,
Коли ті - під ким ви - ням вас?
Блазнюєте дупцями файними
З надмірними горе-стараннями?
**
Всі до болю зусилля старанні
Виявляються, просто, засрані.
Так ідеї політико-крайні
Кимось "послані", сиріч - заслані!
А... Я?
Сидьмом сидячи,
ти мене зустріла на світанку
колупаючись у носі біля ґанку.
Я ж тобі подарував пів неба!
Щож "втикати" в нього
й так чекати мене?..
**
З усіх боків авторитет
Випинає наче сало.
Подайте мило на кларнет -
Мені заприндилось в клозет,
І гадка є, що буде мало...
**
Першу безмежно довгу скибку сала
"Еротичним посиденькам" присвячую
Десь ідеї фліртують мужичі
Дичину зобачаючи в дівчині,
Щоб зірватися в шалі фалічнім
полювати за миті лічені.
P.S.
О питання ці, справи одвічні -
Дичину зобачати у дівчині...
**
Другу безмежно довгу скибку сала
"Еротичним посиденькам" присвячую
І плоть, і кров, і в серці б’ються щеми,
І успіху навідатися час.
Тримають перемогу сильні ґени
І, в перемогу граючи, орґазм.
Копірайт: Олег Левченко, 2005 р.
Копірайт: Олєзя Левків, 2005 р.
