Олег Левченко. Роки (вірш)

Як іноді легко роки виривати,
Як іноді легко викреслювать їх.
По-справжньому тяжко роки будувати,
Щоб потім приємні на спогад були.

Як легко збагнути крізь тупість щодення
Ті прожиті роки і все, що не так.
Як іноді хочеться те повернути,
Що вже у буття не повернеш ніяк!

Як сліпо з суворою бавимось долею,
Вона і віддячує болем страждань,
Себе ми караємо власною волею,
Штовхаючи душу у марність діянь.

І роки пливуть, і згасає людина,
І що зараз цінне, в майбутньому - пил.
Зникає в віках не одне покоління
Й мільйони, мільйони загублених сил!

Левченко О.Г. Роки : вірш / Олег Левченко. Подих : лірика / Житомир: "Житомир", 1999. - 36 с. - С. 33.