Розплавлені хмари зникають в імлі,
Усе в переливах рум’яних горить,
Відірване листя за вітром летить.
Осінніх поривів миттєва краса,
З’явившись, зникає, мов тихі слова.
Холодне повітря зриває щодень
Мільйони барвистих листочків-пісень.
Все це розлилось у моїм почутті,
Тремтливо ковзнуло по струнах душі.
Бо так возвеличилась думка моя,
Немовби я більше, ніж свідок життя!
Левченко О.Г. Дерева у сяйві заграви - хмільні... : вірш / Олег Левченко. Подих : лірика / Житомир: "Житомир", 1999. - 36 с. - С. 17.
Немає коментарів:
Дописати коментар