Анотація
У статті аналізується поетичний доробок Олега Левченка зі збірки «Перетинаючи поглядом / Traversing with a Glance» (2002) з фокусом на філософську рефлексію, тематичні та символічні стратегії автора. Окрему увагу приділено англомовному перекладу Оксани Кавун, співставленню мовної та стилістичної специфіки, а також впливу сучасної української поетичної традиції на формування образного світу автора.
Ключові слова: Олег Левченко, сучасна українська поезія, філософська лірика, переклад, Стронґовський, Білоус, метафора, свідомість, сучасність.
Вступ
Білінгвальна поетична збірка Перетинаючи поглядом / Traversing with a Glance (2002) Олега Левченка та її англомовний переклад Оксани Кавун є цікавим об’єктом дослідження на стику української поезії, перекладознавства та культурної ідентичності. Поетичний корпус включає короткі ліричні мініатюри, афористичні форми, образність урбаністичного та національного характеру. Переклад додає новий пласт інтерпретації, ставлячи питання: як передано стиль, ритм, образність і культурний контекст в англомовному варіанті? Які ідеї і теми лежать в основі; які виклики ставить літературний переклад в такому жанрі?
Олег Левченко (нар. 1978, Житомир) посідає унікальне місце у сучасній українській поезії завдяки поєднанню філософської рефлексії та експериментальної візуальної поетики. Як зазначає Ілля Стронґовський у передмові до збірки:
> «Out of all poets Levchenko is a singular one. He is a hybrid of everything, a concentration of the things memorized, forgotten and unwritten. … A reflection of the vague, a piece of jelly on the eyepiece of a microscope» (Strongovski, Preface to Traversing with a Glance, 2002, p. 7).
Ця характеристика підкреслює експериментальний характер Левченкової лірики, її здатність поєднувати особистий, національний та філософський виміри у стислому та візуально образному форматі.
Наукові дослідження Петра Білоуса підтверджують значення подібних експериментів у контексті сучасної української лірики: «Сучасна українська поезія активно реалізує стратегії конденсації образу та семантичної багатошаровості, що дозволяє автору створювати ефект «філософського мікроскопу» для читача» (Білоус, 2010, с. 45).
Мета цього дослідження — глибокий контекстуальний, стилістичний і семантичний аналіз оригінальних віршів та їх перекладів; визначення перекладацьких стратегій, що були використані; виявлення втрат або трансформацій значень; оцінка ролі поетики в створенні ідентичності та соціальної критики.
Теоретичні засади
1. Перекладознавство (Translation Studies)
Теорії адекватності і еквівалентності (семантичної, стилістичної, функціональної), метафоричні моделі, виділення «перекладу як метапоетичного письма» (напр. у дослідженнях Лади Коломієць на тему англо-українського поетичного перекладу) .
2. Поетика і стильовий аналіз
Вивчення образності, стилістичних фігур (метафори, метонімії, символи), ритму, рими, стилістичних засобів (асонанс, алітерація, ритмічні повтори).
3. Культурний і соціальний контекст
Урбаністичні мотиви, національна ідентичність, сучасність і її виклики, образ «людини в місті», святість, духовність, мораль, соціальна відірваність — тематичні пластини, які часто зустрічаються в сучасній українській поезії. Проєктування образів радянського минулого, відчуження, спадок колоніальної (радянської) доби — як елементи деколоніального дискурсу в літературі.
4. Ідентичність та екзистенціалізм
Теми «я», самосприйняття, ролі автора і читача; як пересувається кордон між собою і світом, між репрезентацією і реальністю.
Методологія
Вибірка віршів: аналіз кількох (5-7) віршів, що репрезентують різні теми (урбаністичність, національність, внутрішнє відчуття).
Порівняльний аналіз: оригінал і переклад — семантика, стилістика, ритм, звукова компонента, збереження або трансформація образів.
Контекстуальний підхід: врахування біографічного, соціокультурного контексту автора, час, місто, мовне середовище.
Аналіз перекладацьких стратегій: калька, адаптація, трансформація, що втрачається, що додається.
1. “Біля конвеєру плине свідомість…” / “Consciousness is flowing near the conveyor belt…”
Оригінал: образ конвеєру як символ індустріалізації, механізації мислення, суспільного циклу. Людина — ланка в безличному виробничому процесі.
Переклад: «near the conveyor belt» передає простір і відчуження, «You’ve become an excellent link in the cycle» зберігає образ ланки, «change of the conveyor is a new consciousness» — трансформація.
Стиль та ритм: оригінал використовує повтори (повтор «біля конвеєру»), інверсії та ритмічні побудови, щоб підкреслити монотонію та механіку. Переклад намагається зберегти повторний мотив («near the conveyor belt») і ритм, хоча природно адаптує структуру під англомовний синтаксис.
Семантика: «свідомість плине» — образ ріки, течії; переданий як «flowing», однак «near» трохи зменшує присутність цієї течії (трохи більш відсторонено).
Культурний контекст: образ конвеєру має сильну індустріальну конотацію в українському соціумі, радянський спадок виробничої культури. Переклад вводить читача в глобальнішу риторику промислового суспільства.
2. “тролейбус / крізь панораму вікна…” / “A trolley-bus through the panorama of a window…”
Оригінал: сцена міської панорами через вікно тролейбуса, вивіска, кінотеатр, слово «Україна». Образи урбаністичні, динамічні, з відтінком маргінальності, сексуальності («замордовані сексом») — сильний контраст між побутовою реальністю і символічним/абстрактним.
Переклад: «tortured with sex» — «замордовані сексом» трансформовано як «tortured», що додає драматичності й тривожності. «a poster a movie theatre Ukraine» — мінімалістична перераховувальна версія, стискає сприйняття.
Стиль і звук: оригінальний український текст використовує асоціації та контрастні образи; переклад прагне до збереження інтенцій просто через перерахування («poster a movie theatre Ukraine»), але певні внутрішні ритмічні нюанси, алітерації (наприклад «панорама вікна / панорами вікна / panorama of a window») можуть бути втрачені або ослаблені через потребу краткості в англійській.
Інтерпретація символів: «Україна» в кінці — сильне відмежування, символ ідентичності, культурної приналежності. В перекладі теж зберігається, як явний маркер.
3. Теми національної ідентичності та “Я”
Вірші як “Національна ідея / THE NATIONAL IDEA”, “We haven’t lost our morals yet…”, “Someone is still dying for Ukraine’s sake…” — центр тематики національного “Я”, гордості, моральної відповідальності.
Переклад загалом передає ключовий меседж, але нюанси: слово «ego» (в англ. варіанті “Ukraine has its own self! Ukraine is proud of its own ego!”) може мати інші коннотації в англомовному контексті, ніж “я” в українському — потенційно більше духовної, психоцентричної чи навіть західної індивідуалістичної конотації, ніж у східнослов’янському культурному контексті.
4. Поетика філософського досвіду
Левченко демонструє послідовну тематичну спрямованість на проблематику свідомості, моральної та національної ідентичності. Це видно у вірші:
> «Може, світ – це є Мета? Лиш – чия? … Хто є – ми, Коли життя – є шлях Мети?»
What if the world is the Aim? But whose? … Who are we, If life is the Aim’s way?
Автор ставить фундаментальні питання про сенс життя та людські можливості у плинності часу. Важливою є структура вірша: початкова рефлексія переходить у серію питань, що символізують лабіринт людського пізнання. Переклад Кавун відтворює семантичну густоту оригіналу, зберігаючи риторичний характер філософських запитань.
Подібна проблематика проявляється у вірші:
> «Ми ще не загубили мораль, хоча деформуємось ззовні. … Хоч каліки але не менш повноцінні!»
We haven’t lost our morals yet, though we are being deformed on the outside. … Though cripples are no less significant!
Як відзначає Білоус, образ калік у сучасній українській ліриці часто виступає метафорою обмеженості людських можливостей та одночасно потенціалу самовдосконалення (Білоус, 2013, №7, с. 123). Левченко переносить цю метафору у соціально-філософський контекст, наголошуючи на моральній автономії та внутрішній гідності індивіда.
5. Символіка сучасності та природності
Вірш: «Сучасність мріє заспівати, Звичайні витрусивши квіти … Вкусило сонце синь у грона Вуста зворушивши багряні.»
Modernity is dreaming of singing a song, Having showered some flowers … The sun has bitten the blue expanse in its clusters And crimson lips feel touched.
Показує поєднання природного та урбаністичного, символічну взаємодію часу, природи та художньої творчості. Як зазначає Стронґовський: «A reflection of the vague, a piece of jelly on the eyepiece of a microscope» (Strongovski, 2002, p. 7), цей образ можна прочитати як алюзію на здатність поета помічати деталі повсякденного життя, що втрачають увагу у суєтному сучасному світі. Левченко органічно поєднує образність природи з відчуттями внутрішньої та соціальної реальності.
6. Стилістичні фігури та втрати/трансформації
Метафора і образність: багато в оригіналі — образи природи (метелик, листочок, павутинка), тілесність, речі буденність + відчуття. Переклад зазвичай зберігає образ, інколи адаптує: “a leaf is swaying in the wind like a butterfly in repose” дуже близький до оригіналу, передає емоцію й візуальний образ.
Звук, ритм, повтори: повторення фраз, звукові повтори (“біля конвеєру”, “ми загубились”, “думка сприймає”) в оригіналі служать для створення ритмічного й емоційного ефекту. В англійському перекладі інколи повторність гірше відчутна через граматику й інші ритмічні уподобання англомовної читачевої культури.
Структура, синтаксис: оригінал часто використовує короткі рядки, інверсії, вільні синтаксичні конструкції, що створює ритм споглядання і певної “розрізаності” сприйняття. Переклад мусить балансувати між дослівністю і адекватністю в англійській — інверсії часто спрощуються, пропускаються, або змінюється порядок слів.
Мовні кольори та словникові варіації: українська мова має багатий відтінок лірики і культурних конотацій (слова як «мовк», «конвеєр», «витинанка», «Бог», «тролейбус» тощо). В англійському перекладі частина таких конотацій або культурно-лінгвістичних “відтінків” стає загальновживаними термінами без місцевої “ваги”.
7. Перекладацькі стратегії
На основі аналізу видно такі стратегії:
Лексична калька: прямі запозичення образів, символів, назв (наприклад «trolley-bus», «Ukraine», «conveyor belt»).
Адаптація: змінено порядок слів, інколи структуру речення, щоб підкорити англійському синтаксису або уникнути неприродності.
Стилістичні компроміси, коли не вдається зберегти риму або звук — пріоритет змісту над формою.
Семантичне розширення або звуження: деякі образи або слова отримують трохи ширшу або менш насичену конотацію в перекладі через обмеження перекладача або щоб зробити текст зрозумілішим англомовному читачеві.
8. Перекладознавчий аспект
Переклад Оксани Кавун зберігає синтаксичну та ритмічну структуру оригіналу, водночас адаптуючи культурні відтінки для англомовного читача. Наприклад:
> «Може, світ – це є Мета?» → What if the world is the Aim? Термін «Мета» зберігає філософське навантаження, а англійський переклад точно відтворює відкриту питаннєву форму, що характерна для Левченкової лірики.
Білоус у своїх працях підкреслює, що такі переклади «потребують високої чутливості до семантичної багатошаровості оригінального тексту та культурних алюзій» (Білоус, 2010, с. 89).
Значення для ідентичності і культурного дискурсу
Збірка формує поетичну мову, яка поєднує національність і глобальність: використання України як символу, але також універсальних тем (свідомість, мораль, міське життя, відчуття себе).
Переклад дозволяє вивести українську поезію на міжнародний рівень, але ставить питання про втрати культурної унікальної виразності.
Урбаністичність, технологічність (“конвеєр”, “панорами міста”, “тролейбус”, “вивіска”, “кінотеатр”) контрастує з образами природи і духовності — це зіставлення створює динаміку творів, що відбиває пострадянське, капіталістичне, глобалізоване середовище, де “традиція” і “новизна” існують поруч.
Тема “Я” / самосприйняття, питань ідентичності — як особистої, так і колективної — дуже важлива: збірка не лише експресивна, але й рефлексивна, змушує читача осмислити своє місце у світі, у культурному просторі.
Обмеження і втрати в перекладі
Звукові ефекти (ритм, алітерація, внутрішня рима) часто не можуть бути відтворені повністю через граматичні та фонетичні відмінності англійської.
Специфічні культурні реалії (світ виробничих конвеєрів у СРСР, образ витинанки, символіка кольорів чи матеріалів) можуть ослабитися або стати менш зрозумілими для позбавленого культурного контексту читача.
Метафори, які покладені в основу української поезії, мають інтенсивні конотації, які в перекладі іноді стираються або зменшуються.
Часто треба вибирати між вірністю формі і вірністю змісту.
Висновки
1. Поетика і тематика збірки: Левченко створює ліричний простір, у якому спостерігається синтез урбаністичних образів, екзистенційного відчуття, національної ідентичності і критики соціальної реальності.
Аналіз показує, що Олег Левченко поєднує у своїй поезії філософську рефлексію, соціальні та національні мотиви, а також експериментальну візуальну поетику. Його поезія вимагає активної інтерпретації, а переклад Оксани Кавун дозволяє англомовному читачеві долучитися до багатошарової семантики тексту.
Поєднання українського оригіналу з англійським перекладом підкреслює універсальність філософських питань Левченка, а також можливість їх сприйняття поза межами національного контексту.
2. Переклад як творча інтерпретація: Переклад О.Кавун успішно передає більшість ключових образів і ідей; але завжди є баланс між збереженням стилістичної унікальності українського оригіналу та адаптацією до норм англомовної мови.
3. Культурний діалог: Збірка і її переклад сприяють культурному обміну; вона взаємодіє з темами трансформації суспільства, ідентичності, модернізації, які актуальні для багатьох культур.
4. Рекомендації для майбутніх перекладів: звертати увагу на збереження звукових ефектів, якомога більшу передісторію культурних образів (можливо у передмовах чи примітках), експериментувати з формою для збереження поетичного ритму; можливо, використання адаптаційних стратегій, як парафраз, щоб передати зміст, коли пряма калька буде нефункціональною.
Список літератури
(Включно з тими джерелами, що стосуються теорії, стилістики та перекладу, які допомогли в аналізі.)
1. Левченко О.Г. Перетинаючи поглядом / Traversing with a Glance. Житомир: Газета «Житомир», 2002. ISBN 5-7592-0619-2.
2. Коломієць, Лада Володимирівна. Evolution of Trends in English-Ukrainian Poetic Translation of the Late 19th - Early 21st Centuries. Дисертація (DSc). Київ: Тараса Шевченка національний університет, 2006.
3. Коломієць, Лада. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії). Київ: Київський університетський видавничий центр, 2004.
4. Білоус П. Поетика сучасної української лірики. Київ: Академвидав, 2010.
5. Білоус П. Ліричне світобачення і структура образу. // Слово і час, 2013, №7, с. 120–135.
6. Кавун О.О., переклад. Traversing with a Glance. Zhytomyr, 2002.
7. Siuta, Halyna. “The city in Ukrainian linguoculture: the echo of generations.” Culture of the Word, №94 (2021), УДК 811.161.2’38.
8. Pidburtna, Diana. “Decolonial Processes in Modern Ukrainian Literature through the Disclosure of the Soviet Man Image. City Space as One of the Identity-Forming Factors.” MICS: City: History, Culture, Society, 2023.
9. Grebeniuk, Tetiana. “Reminiscence about the Soviet City: Urban Space in the Ukrainian Fiction of the 21st century.” Journal of Narrative and Language Studies, 2023.
10. Borysiuk, Iryna. “Postcolonial Identity in Yurii Andrukhovych’s Poetry: Landscapes and Dislocation.” Slavia Centralis, 2019.
11. Tomniuk, L. M., Pavliuk, A. M. “Peculiarities of Translating Bukovina Poetry from German into Ukrainian.” Перекладознавство, 2020.
12. Strongovski, Preface to Traversing with a Glance. Zhytomyr, 2002, pp. 5–10.
Аналіз ШІ від GPT-5